Другий вибух у московському метро на станції"Парк культури" пролунав одразу після того, як машиніст поїзда попросив пасажирів звільнити вагони. За 43 хвилини до цього на відстані двох станцій внаслідок першого теракту вже загинули 26 людей, проте пасажирам про це не повідомляли та евакуюватися не пропонували. Очевидці згадують, що відбувалося на станціях під час подвійного теракту та як діяли міліція та оперативні служби.
Вибух на "Луб'янці" (подивитися на карті)стався о 07:56 у другому вагоні ювілейного метропоїзда "Червона стріла" під час його прибуття на станцію у бік станції "Комсомольська". Другий вибух пролунав на станції Парк культури (подивитися на карті)(радіальна) о 8:39 - у поїзді, що рухався в центр у бік "Луб'янки".
Після вибуху на Луб'янці у вагоні почалося сильне задимлення, повідомляють очевидці. "Під час вибуху я був на переході з "Кузнецького мосту" на станцію "Луб'янка", піднімався ескалатором на перехід і почув сильну бавовну, вибух, - розповів РИА Новости очевидець події Олексій. - Зверху вирвалася хмара пилу, люди побігли ескалатором. почали падати, коли я вийшов на Луб'янську площу, там уже були рятувальники, пожежники, міліція та машини "швидкої допомоги".
"Я був у сусідньому вагоні, коли прогримів вибух, - розповів пасажир "Червоної Стріли", підірваної на "Луб'янці", - наводить слова іншого очевидця LifeNews. - Двері сусіднього вагона буквально вивернуло назовні. Як мінімум, 15 людей загинули відразу ж".
Один із пасажирів застав момент вибуху, переходячи з "Кузнецького мосту" на станцію "Луб'янка". "Я безпосередньо піднімався ескалатором на перехід і почув хлопок, вибух. Двері біля мене, біля переходу прогнуло. Хмара пилу зверху опустилася на ескалатор, побігли люди ескалатором. Люди стали падати, там була купа-мала. Я теж побіг", - цитують свідка "Вести.Ru".
"Ми не зрозуміли, що трапилося, думали, що на вагон впали перекриття стелі. Усі закричали, - розповіла дівчина, яка знаходилася в сусідньому з підірваним вагоні (цитата з ІТАР-ТАРС). - Тільки коли ми вийшли на вулицю, дізналися про вибух" .
За даними прокуратури Москви, вибуховий пристрій був на поясі пасажира, який входив у другий вагон (за даними слідчих - пасажирки). Вражаючі елементи (рубана арматура), якими було начинено саморобну бомбу, розлетілися майданчиком біля входу у вагон. Слідчі зазначають, що голова смертниці (як і тієї, що підірвала себе на "Парку культури") ціла. У вагоні працювала відеокамера, запис віддано криміналістам.
Перші постраждалі від вибуху у московському метро
За останніми даними МНС, під час вибуху на станції "Луб'янка" загинули 24 особи, 39 отримали поранення. На Луб'янську площу з'їхалося до сотні автомобілів різних оперативних служб – МНС, аварійної служби газу, аварійної служби метро, міліції, швидкої допомоги, реанімації, ГУВС, ДПС та інших. Після вибуху на Луб'янці рух поїздів до метро зупинено не було. Потяги, хоч і зі збільшеними інтервалами, але їхали у бік "Парку культури", де стався другий вибух.
Перед вибухом усіх пасажирів поїзда попросили вийти із вагонів. "Приїхали на Парк культури", повідомили, що поїзд далі не слід і попросили звільнити вагони.
Вийшов, зателефонував додому, сказали, що вибух на "Луб'янці". Жахливо. Поклав люльку і пішов у перехід. У переході чомусь вив сирена і, судячи з усього, не працював ескалатор, як тільки дійшов до нього, ззаду прогримів вибух", - пише фотограф Іван Бухрадзе.
"Я їхав в останньому вагоні потягу, - розповідає GZT.RU очевидець Роман. - Наш поїзд їхав з постійними перервами. На кожній станції він довго стояв, нам оголошували, що поїзд вирушить через стільки хвилин. У вагонах було битком народу. станції метро "Парк культури" нам оголосили, що поїзд далі не піде. Попросили звільнити вагони. На платформі почалася якась суєта, нездорове пожвавлення. А потім пролунала легка бавовна. Я насторожився, подумав, що хтось стріляє з травматичного пістолета. Потім, коли пішов дим, стало ясно.
Евакуація з поїзда на станції "Парк культури"
Як написав очевидець подій у блозі davete.livejournal.com, після вибуху на "Луб'янці" він перебував на "Бібліотеці імені Леніна". "Потяг чекав хвилин 7. Потім він стояв на станції приблизно стільки ж... Таким чином, стояли хвилин по 7-10 на "Кропоткінській", потім у перегоні між "Кропоткінською" та "Парком культури". Виходжу на "Парку культури" Піднімаюсь уже було до виходу. Поруч йдуть співробітники міліції. До них звертається якась жінка: "Що трапилося? " - "Ой, та аварія якась, технічні причини". У цю ж секунду пролунав вибух", - пише він.
Внаслідок вибуху на станції метро "Парк культури" загинули 13 людей, понад 30 отримали поранення. Офіційний представник СКП РФ Володимир Маркін заявив, що вибух у вагоні стався у момент відчинення дверей на висоті близько 1,6 метра. А вибуховий пристрій задіяла терористка-смертниця. Основою вибухового пристрою був пластит, розповів він. А незабаром голова ФСБ Олександр Бортніков доповів президенту Дмитру Медведєву, що в московському метро було підірвано вибухову речовину гексогену. За його даними, потужність бомби, що спрацювала на "Луб'янці" - 4 кг. За його словами, до вибуху причетні бойовики з Північного Кавказу: слідство має фотороботи смертниць, які сіли в метро на кінцевому терміналі Сокольницької лінії - станції "Південно-Західна".
Подальші версії подій різняться. Одні очевидці повідомляють, що жодної паніки на "Парку культури" не було. "Ми почули тиху бавовну і не зрозуміли, що сталося, - розповів журналістам Осет Кулієв, який перебував в одному з вагонів потягу під час вибуху. - Потім, коли люди зрозуміли, що це теракт, усі стали покидати вагони, і паніки при цьому практично не було. Про вибух у складі оголосили через гучний зв'язок і проінструктували людей, як поводитися в цій ситуації, що всі повинні покинути вагони і піднятися в місто".
Інші очевидці говорять про інше. Як повідомляє "Фонтанка.ru" з посиланням на учасників блогосфери, через тисняву після вибуху на станції "Парк культури" загинула жінка. Її затоптав натовп, який намагався вийти зі станції після того, як станцію заволокло димом від вибуху. Поки що офіційних підтверджень цьому немає. Але повідомляється, що сильна тиснява була на станції "Комсомольська". На інших лініях метро, навпаки, малолюдно. Багато москвичів, побоюючись повторення вибухів, відмовилися від поїздок до центру міста.
Рух поїздів на ділянці Сокольницької лінії від "Парку культури" до "Комсомольської" було зупинено. Цим скористалися ті, хто промишляє приватне візництво. Як повідомляють городяни у своїх блогах, ціни за проїзд між 2-4 станціями метро підскочили до кількох тисяч карбованців. Таксисти розвозили народ із "Комсомольською" не менш ніж за 3000 рублів. У Твіттері повідомляють, що був навіть таксист на чорній Волзі, який просив за підвезення 10 тис. рублів, і називають номер його машини. При цьому користувачі інтернету зазначають, що 9 вересня 2001 року у Нью-Йорку після теракту таксисти возили людей безкоштовно.
Втім, інші блогери наголосили на тих водіях, хто допомагав у непростий момент. Відомий блогер Drugoi пише: “Сьогодні всі пишуть про якихось таксистів, які брали з людей по 3000 руб., щоб довести їх до центру. І там була ціла низка машин, водії яких брали до себе пасажирів просто так, безкоштовно. Вона так і поїхала, на здоровенному позашляховику – мужик нічого з пасажирів не взяв. народ на своїй вазівській "четвірці". Отже, люди всі різні - є гівно, а є люди".
Знайшли друкарську помилку? Виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter
Багато людей впевнені, що Московський метрополітен є найбезпечнішим у світі. Але навіть тут були трагічні випадки, влаштовані терористично налаштованими угрупованнями.
Перший вибух
Дивно, але перший вибух у метро в Москві стався ще в далекому 1977 році здійснили троє - Затікян, Степанян і Багдасарян. Перша підкладена ними бомба спрацювала між станціями «Ізмайлівська» та «Первомайська». Друга та третя бомби ще через деякий час вибухнули на вулицях та Микільська.
Внаслідок цього терористичного акту семеро людей попрощалися з життям відразу, ще 37 отримали різні травми. На якийсь час було закрито московське метро. Вибух на Арбатсько-Покровській лінії засекретили.
Таємниця за сімома печатками
Не варто забувати, що всі події відбувалися в ті часи, коли уряд намагався замовчувати всілякі трагедії. Наслідки швидко усунули, ніхто у місті не говорив про трагедію. У ЗМІ деяка інформація просочилася лише через три роки.
Винних, звісно, покарали. Суд відбувався у найсуворішій таємниці і дуже швидко. Родичі злочинців навіть не встигли приїхати попрощатися з ними перед розстрілом. На думку деяких сучасних істориків, така швидкість реакції у відповідь могла означати сфабрикованість справи, але правди досі ніхто не знає.
Через 19 років
Відновилися 1996 року. Тоді вибухнув саморобний пристрій, наповнений тротилом. Бомбу було закладено просто під сидіння пасажирів, і ніхто не помічав невідомий чорний предмет. Аварія сталася між станціями «Тульська» та «Нагатинська». Трагедія забрала життя чотирьох людей, ще 14 не могли самостійно вибратися з вагонів. Пасажирам з легкими забитими місцями довелося по рейках діставатися найближчої станції.
Про те, хто винний, говорили багато. Начебто в скоєному зізналися чеченські бойовики, але після перевірки даних ця інформація не підтвердилася. Допитували також лідерів угруповань сепаратистів, але вони заперечували свою причетність. Справа так і залишилася нерозкритою.
Новий 1998 рік
Ранок першого січня 1998 року почався з жахливого повідомлення: «У Московському метро скоєно теракти». Лише щасливий випадок допоміг цій події не стати трагедією. Невідомий безхазяйний пакунок із проводами та годинами знайшов машиніст поїзда рано-вранці, коли прямував на службу. Він одразу відніс бомбу черговою станцією. Поки вона дзвонила на посаду та розповідала ситуацію, механізм спрацював.
На щастя, сила вибуху була невелика, і чергову та ще двох прибиральниць трохи поранило. Але психологічна травма, отримана ними, була тяжчою. Розслідування події зайшло в глухий кут. Є версія, що цей теракт, і той, що стався на два роки раніше, пов'язані між собою.
Початок 21 століття
З початку 21 століття люди стали побоюватися спускатися в підземку. Причиною цього був вибух метро «Пушкінська» у Москві. Можливо, через те, що про цей теракт було найдокладніше розказано у ЗМІ, а може, тому що жертв було набагато більше, ніж за весь час до цього, але саме з теракту 2000 року над нами нависла серйозна загроза.
Історія події така. Приблизно близько 6-ї години вечора, якраз у годину пік, до одного з кіосків на станції метро «Пушкінська» підійшли двоє невідомих кавказької національності. Вони хотіли зробити покупку за валюту, але продавець у кіоску відмовила їм у цьому, вказавши, що поряд є обмінний пункт. Чоловіки вирушили туди, залишивши свої особисті речі поруч на лаві. Коли вони довго не поверталися, продавець кіоску звернула увагу на пакет і покликала охоронця, який знаходився в іншому кінці зали. У той момент, коли він прямував до бомби, і стався вибух.
Трагедія забрала життя 12 людей, ще близько 120 отримали поранення. Тяжкість завданих ударів збільшувалась ще й тим, що крім тротилу в бомбі були різні гострі залізні предмети.
Спочатку слідчим вдалося вийти на слід злочинного угруповання, але, як показав подальший перебіг подій, до цієї події вони стосунку не мали. Винних за смерть десятків людей так і не знайшли.
2001 рік
Вибухи у метро в Москві тривали. Наступний вибух стався на початку лютого 2001 року на станції "Білоруська". Але ця подія викликала чимало питань та дискусій.
Увечері о 18:50 хтось невідомий залишив чорний пакет під мармуровою лавкою біля зупинки першого вагона поїзда. Декількома хвилинами пізніше пролунав вибух. Потужність його була мала, і весь основний удар прийняла він лавка. Декілька людей було госпіталізовано.
Теракт чи теракт?
Якщо це теракти у московському метро, то чому злочинці діяли так слабко? У бомбі було всього 200 грамів тротилу, і хоча це досить багато, він не був наповнений осколковими елементами, як це роблять для збільшення шкоди. Тим більше бомба була підкладена під лаву, і якби вона була на метр далі, жертв було б набагато більше. Слідство зайшло в глухий кут. Було багато версій, але жодна з них не підтвердилася та не спростовувалася.
І знову лютий
Лютий став фатальним місяцем для московської підземки. Цього разу вибух у метро в Москві пролунав 6 лютого 2004 року. Трагедію пов'язують із ім'ям одного чеченського бойовика – Павлом Косолаповим. Саме його слідство вважає організатором цього та ще кількох інших терактів у столиці.
Вибухи в метро в Москві в лютому 2004 року відрізнялися тим, що цього разу бомба не була підкладена, а її ніс смертник. Він зайшов у підземку в годину пік, яка припадає від 8 до 10 ранку. Саме в цей період найбільша кількість людей поспішає на роботу. Пасажири, які нічого не підозрювали, сіли в другий вагон поїзда, що рухався Замоскворецькою лінією. Вибух стався між станціями "Павелецька" та "Автозаводська".
Трагедія забрала життя 41 пасажира, ще кілька сотень отримали різні травми. Багато людей просто не могли вибратися і задихалися від диму, який виник унаслідок загоряння. Від розриву бомби постраждали три вагони та сотні людей. На цей раз теракт був підготовлений дуже ретельно. Бомба була зібрана за вищим розрядом і наповнена безліччю вражаючих елементів - гайок, болтів, шурупів, цвяхів.
На цей раз слідству вдалося знайти кінці. До теракту виявився причетний не лише Павло Косолапов, а й кілька його соратників. Декого з них вдалося зловити. Над ними проводився суд, рішення якого свідчило про довічне ув'язнення.
Ще один вибух у 2004 році
2004 року теракти та аварії в московському метрополітені почастішали. Столицю охопили жах та паніка. Всього за один рік два напади в підземці, два підірвані літаки, безліч атак у міському громадському транспорті. Аварію на формально не можна віднести до трагедій у підземці, оскільки подія сталася на поверхні біля входу. Але в ЗМІ раз у раз звучали заголовки про те, що метою терористів було саме метро, але з якихось причин їм не вдалося пробратися нижче поверхні землі.
Отже, історія починається близько 8 години вечора в останній день літа 2004 року. Усі поспішають додому, адже завтра – перший день вересня, і треба як слід підготувати дітей до школи. На вході метро чергують поліцейські. Такі запобіжні заходи були введені через теракти, що почастішали. Одному зі службовців здалося, що жінка забарилася при вході в підземку. Її зупинили та попросили пред'явити документи. Жінка розвернулась і пішла геть. Саме в цей момент пролунав вибух. Невідома виявилася смертницею, і в її сумочці було закладено бомбу.
Без жертв не обійшлося. Велика кількість тротилу і предметів, що розриваються, призвела до того, що троє людей загинули на місці, ще семеро були нанесені травми, несумісні з життям, і вони померли дорогою в реанімацію. Сотні поранених були направлені до лікарень.
В одного з постраждалих вдалося виявити підроблений паспорт на ім'я Миколи Самигіна. Слідство вийшло на справжнє ім'я терориста Миколи Кіпкеєва. У цій трагедії він виконував роль куратора. Його завданням було простежити за смертницею, щоб та спустилася до підземки. Але оскільки вона не змогла цього зробити, а вирішила підірвати бомбу прямо біля входу, постраждав її співучасник. Згодом було затримано ще двох людей, причетних до вибуху. Всі вони були засуджені у в'язниці.
Останній вибух у метро у Москві
Після трагедій 2004 року настало затишшя на цілих шість років. Життя столиці повернулося у колишнє русло, всі рани були залатані, як раптом... Серії вибухів у 2010 році оглушили всіх. Ці події стали найгучнішими та найсильнішими за своїм психологічним впливом. Терористи довели: вони не сплять, не вщухли, а готові вести систематичну руйнівну війну.
Вибухи в метро в Москві пролунали з різницею близько півгодини. Перший стався на станції "Луб'янка". Як розповідають очевидці, до вагону поїзда, що підійшов, підійшла жінка, двері відчинилися і після цього пролунав вибух. Сила його була настільки потужною, що відразу забрала життя 24 людей. Справа була в понеділок, о 7 годині 30 хвилин, і метро було переповнене пасажирами. Закрити підземку повністю здавалося нереальним, тож рятувальники лише перекрили постраждалу станцію для усунення наслідків.
Всі інші лінії працювали, і це не завадило другій жінці-смертниці виконати свій зловісний план уже на станції "Парк культури". Схема була аналогічною: підійшов поїзд, пролунав вибух. Потужність цієї бомби була меншою, внаслідок чого одразу померли 12 людей. Пізніше ще четверо не вдалося врятувати лікарям-реаніматологам. Рахунок поранених та постраждалих йшов на кілька сотень.
Вибухи у метро у Москві були лише початковою точкою для подальшої серії терактів уже на поверхні землі. Це був цілий ланцюг спрямованих дій бандитського угруповання. Слідству практично одразу вдалося вийти на слід злочинців. Як повідомлялося пізніше, було ліквідовано організатора загального хаосу - Магомедалі Вагабов.
Довга історія вибухів
Історія вибухів у московському метрополітені триває вже два десятки років. Місця вибухів на схемі московського метро відзначені червоним.
Це одна з головних бід 21 століття. І наше з вами завдання – завжди бути напоготові. Виконуйте вказівки брошур, вивішених у підземці, звертайте увагу на підозрілих осіб та завжди повідомляйте про невідомі безхазяйні предмети. Невідомо, що готують угруповання у майбутньому, але ми з вами завдяки пильності та акуратності можемо зупинити їх.
Вибухи у московському метро 2010 року- два вибухи, зроблені 29 березня 2010 рокуна станціях «Луб'янка» та «Парк культури» Сокольницької лінії московського метрополітену, двома російськими терористками-смертницями дагестанського походження. Внаслідок вибухів загинуло 40 та поранено 88 людей. Серед постраждалих були громадяни Росії, Таджикистану, Киргизії, Філіппін, Ізраїлю та Малайзії.
Відповідальність за вибухи взяв він лідер «Кавказького емірату» Доку Умаров.
Перший вибух стався о 7:57 за московським часом на станції «Луб'янка» у другому (по ходу руху) вагоні іменного поїзда «Червона стріла», що прямував у бік станції «Вулиця Подбельського». У момент зупинки поїзда, безпосередньо перед відкриттям дверей, спрацював вибуховий пристрій, закріплений на жінці, що стоїть біля другої двері другого вагона. За розповідями очевидців, після першого вибуху евакуація з метро не проводилася, гучномовцям передавалися повідомлення про затримки в русі та рекомендації скористатися наземним транспортом. Другий вибух стався о 8:36 на станції «Парк культури» Сокольницької лінії у третьому вагоні поїзда маршруту № 45, який прямував у бік станції «Вулиця Подбельського».
Відразу після терактів було перекрито рух поїздів від станції «Спортивна» до станції «Комсомольська». Співробітники метрополітену разом із підрозділами МНС евакуювали зі станцій метро 3,5 тис. осіб. До ліквідації наслідків вибухів у метро було залучено 657 осіб та 187 одиниць техніки. За повідомленнями правоохоронних органів, у зв'язку з вибухами в метро на станціях у Москві введено план «Вулкан». Також посилено паспортний режим, міліцію переведено на посилений варіант несення служби, збільшено щільність патрульних нарядів на вулицях міста та в метрополітені, до патрулювання метро було залучено внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ Росії. Під особливу охорону було взято аеропорти та вокзали Москви. О 17.09 станцію «Луб'янка» відкрили для пасажирів і метрополітен запрацював у штатному режимі.
За результатами вибухотехнічної експертизи, проведеної фахівцями Федеральної служби безпеки, потужність вибухового пристрою, який спрацював на станції «Луб'янка», склала до 4 кілограмів у тротиловому еквіваленті, а на станції «Парк культури» – від 1,5 до 2 кг у тротиловому еквіваленті. Як показав експрес-аналіз, вибухові пристрої начинені вибухівкою на основі гексогену з додаванням пластифікатора, тобто пластитом. Як вражаючі елементи використовувалися нарубана на шматки арматура і болти.
Безпосередньо внаслідок обох вибухів загинуло на місці 36 людей, з них 24 на станції метро «Луб'янка» та 12 на станції метро «Парк культури». У наступні дні в лікарнях померло ще 4 особи. Серед загиблих був капітан першого рангу, заступник начальника тилу Чорноморського флоту Російської Федерації Віктор Гінькут.
Прес-служба МОЗ соціального розвитку Росії розповсюдила повідомлення, що станом на 31 березня в лікувальних закладах Москви залишалися 82 постраждалих. Серед постраждалих були громадяни Росії, Таджикистану, Киргизії, Філіппін, Ізраїлю та Малайзії.
31 березня закінчено оформлення документів на поховання 34 загиблих. Ще двоє залишаються невідомими. 18 людей буде поховано в Москві, а 16 - відправлено в інші регіони, зокрема Чехов, Ростов-на-Дону, Якутськ, а також Україну в Севастополь і Таджикистан. У Москві поховання здійснюватиметься в основному на Котляківському, Миколо-Архангельському, Домодєдовському, Мітинському та Троєкурівському цвинтарях. Перший похорон загиблих у Москві відбувся 1 квітня.
Інтернет-портал «LifeNews» вранці 29 березня 2010 року повідомив про третій вибух на станції «Проспект Миру», проте незабаром ця інформація була спростована МНС Росії. Також спростували повідомлення про вибухи на станціях «Вулиця Подбельського» та «Бігова». Пізніше того ж дня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що на станції метро «Парк культури» було знайдено «пояс шахіду», який не спрацював. Пізніше цю інформацію спростували.
Після вибухів у метро міліція отримала кілька анонімних телефонних дзвінків про нібито закладені бомби на транспорті. Перший дзвінок з мобільного телефону надійшов до чергової частини 29 березня 2010 року близько 17:00. Якась жінка, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, заявила, що знаходиться на станції метро «Партизанська» і збирається підірвати себе. Кінологи з собаками обшукали вестибюль та платформу, проте тривога виявилася хибною. За годину до служби «02» із того ж телефону зателефонувала жінка, яка повідомила про те, що вибух готується на станції метро «Щовківська». Станцію метро було обстежено, проте нічого підозрілого виявлено не було. Пізніше міліціонери з'ясували особу телефонної терористки та затримали її. Їй виявилася мешканка Раменського району Московської області.
30 березня 2010 року до міліції надійшло повідомлення про виявлення сумки з вибухівкою на станції метро «Комсомольська», на станції було проведено повне обстеження, але жодних підозрілих предметів знайдено не було. Того ж дня було повідомлено про бомби, закладені у храмі Христа Спасителя та МДТУ імені Баумана; обидва повідомлення виявилися помилковими.
Всього до правоохоронних органів Москви надійшло понад 100 повідомлень про підозрілі предмети та закладені бомби, жодне з яких не підтвердилося; аналогічні помилкові повідомлення мали місце і в інших містах Росії
11 червня 1996 року стався перший теракт у Москві з моменту розпаду СРСР - вибух у московському метро. Цього дня ми згадуємо всі найбільші московські трагедії та мріємо про те, щоб цей кошмар більше ніколи не повторювався!
(Всього 15 фото)
1. 11 червня 1996 року: вибух саморобного вибухового пристрою на перегоні між станціями «Тульська» та «Нагатинська» московського метро. 4 людей загинуло, 12 госпіталізовано.
3. 31 серпня 1999 року: вибух у торговому комплексі «Мисливський Ряд» на Манежній площі. Одна жінка загинула, постраждали 40 людей.
4. 9 та 13 вересня 1999 року: вибухи житлових будинків на вулиці Гур'янова та на Каширському шосе. Загинули відповідно 100 та 124 особи.
5. 8 серпня 2000: вибух у підземному переході на Пушкінській площі. Загинули 13 людей, 61 поранено. Саморобний вибуховий пристрій потужність 800 грамів у тротиловому еквіваленті був начинений гвинтами та шурупами. Бомбу було залишено у господарській сумці поруч із торговим павільйоном.
6. 5 лютого 2001 року: о 18:50 стався вибух на станції метро "Білоруська-кільцева". Вибуховий пристрій було закладено на платформі поряд із першим вагоном поїзда під важку мармурову лаву. Вибухом вибило потужні плафони на станції, зі стелі сипалося облицювання. Внаслідок вибуху постраждали 20 осіб, у тому числі двоє дітей, загиблих немає.
7. 23-26 жовтня 2002 року: Теракт на Дубровці – група чеченських бойовиків під керівництвом чеченського сепаратиста Мовсара Бараєва захопила понад 900 заручників у будівлі Театрального центру на Дубрівці. Усіх терористів було знищено в ході штурму будівлі, заручників звільнено, але понад 120 людей загинули від дії усипляючого газу, застосованого спецназом під час штурму, у поєднанні з важкими умовами, в яких знаходилися заручники (три доби в сидячому положенні практично без їжі та води).
8. 5 липня 2003 року: на Тушинському аеродромедві чеченські терористки здійснили вибух під час рок-фестивалю «Крила». Загинуло 16 людей, близько 50 поранено. (Фото: Московський комсомолець)
9. 9 грудня 2003 року: біля готелю «Національ» терористка-смертниця привела в дію вибуховий пристрій. Загинуло 6 людей, 14 людей поранено.
10. 6 лютого 2004 року: вибух потужністю 4 кг у тротиловому еквіваленті, здійснений терористом-смертником у поїзді на перегоні між станціями метро «Автозаводська» та «Павелецька». Загинули 42 особи, близько 250 поранено.
11. 31 серпня 2004 року: жінка-смертниця привела в дію вибуховий пристрій біля станції метро «Ризька». Загинуло понад 10 людей, і ще 50 отримали поранення та госпіталізовані. Відповідальність за теракт взяв він Шаміль Басаєв. (Фото: РІА Новини)
12. 21 серпня 2006: вибух на Черкізовському ринку. Внаслідок вибуху загинули 14 людей, поранено 61 людину.
13. 13 серпня 2007 року: внаслідок підриву залізничного полотна (офіційна версія) сталася аварія поїзда «Невський експрес» сполученням Москва – Санкт-Петербург. Потужність вибухового пристрою становила до 2кг у тротиловому еквіваленті. Внаслідок аварії травми отримали 60 осіб, з яких 25 було доставлено до лікарень, ніхто не загинув.
14. 29 березня 2010: о 7:56 стався вибух на станції метро «Луб'янка». Ще один вибух о 8:37 пролунав на станції "Парк Культури". Внаслідок терактів загинула 41 особа, 85 поранено. Відповідальність за цей теракт взяв він лідер «Кавказького емірату» Доку Умаров.
15. 24 січня 2011 року: в аеропорту Домодєдово о 16:32 підірвав бомбу терорист-смертник. За даними МОЗ, 37 осіб загинуло, поранення різного ступеня тяжкості отримали 130 осіб.
Рівно вісім років тому - 29 березня 2010 року - у московському метро вранці пік пролунали два вибухи. Перший – на «Луб'янці», через 40 хвилин другий вибуховий пристрій спрацював на «Парку Культури». Обидві бомби було закріплено на терористках-смертницях. Відповідальність за вибухи одразу взяв він лідер «Кавказького емірату» Доку Умаров. Загинули 40 людей, постраждали 168. Більшість – росіяни, а також громадяни Таджикистану, Філіппін, Киргизії, Малайзії та Ізраїлю.
Вибухи
Про перший вибух стало відомо о 07.56. Міна була закріплена на смертниці, що стояла біля другіх дверей другого вагона. Пристрій здетонував, коли поїзд зупинився на платформі і машиніст збирався відчинити двері. Потужність вибухового пристрою становила близько чотирьох кілограмів у тротиловому еквіваленті. Внаслідок цього вибуху загинули 24 людини.
Після цього рух поїздів Сокольницькою лінією повністю зупинили. Але на той час друга терористка вже перебувала у складі, який зупинився на перегоні між «Фрунзенською» та «Парком культури». Машиніст довів поїзд до станції та попросив пасажирів вийти. Саме в цей момент, о 08:37, у третьому вагоні пролунав другий вибух. Потужність бомби була еквівалентна двом кілограмам тротилу. Жертвами стали 16 людей, четверо з яких померли за два дні в лікарні.
У пристроях використовувалася потужна вибухова речовина гексоген, а як вражаючі елементи - шматки арматури та залізні болти.
Одразу після трагедії співробітники МНС та столичної підземки евакуювали з метро близько 3,5 тисяч людей, перекрили ділянку від «Спортивної» до «Комсомольської» та закрили низку станцій. Через вибухи співробітників УВС на Московському метрополітені перевели у посилений режим служби, а сапери та кінологи з собаками обстежили всі станції на наявність вибухівки. Повністю рух відновили лише надвечір 29 березня.
Розслідування трагедії
Через вибухи СКР порушив кримінальну справу за статтею 205 КК РФ "Терористичний акт". 31 березня сайт "Кавказ-центр" розмістив відеозвернення Доку Умарова, записане в день трагедії. Бандит заявив, що вибухи провели за його особистим наказом, а теракт - це акція відплати за лютневу спецоперацію федералів в інгушських селищах. Тоді у Сунженському районі було ліквідовано 18 терористів. Пізніше адміністрація YouTube видалила всі відео з визнанням Умарова.
У травні 2010 року правоохоронці та силові структури встановили особи всіх причетних до трагедії в підземці. Організатором терактів визнали одного з ватажків бойовиків терористичного підпілля Магомедалі Вагабова, який діяв у Дагестані.
Вбивцею пасажирів на «Луб'янці» виявилася уродженка Дагестану Маріам Шаріпова. За одними даними, вона була дружиною Магомедалі Вагабова, а за іншими - терориста на прізвисько Доктор Мухаммад. Терористкою, що вибухнула на «Парку культури», була 17-річна вдова лідера дагестанських бойовиків Умалата Магомедова Дженнет Абдурахманова.
За даними слідства, терористи навмисно обрали метрополітен як місце проведення теракту для створення суспільного резонансу як у Росії, так і за її межами. По-перше, було обрано ранкову годину пік, коли в метро надзвичайно багатолюдно. По-друге, обидві терористки привели міни в дію в той момент, коли поїзди тільки-но зупинилися на платформах і пасажири дуже щільно стояли біля дверей. Тобто злочинці заздалегідь підрахували, як досягти максимально можливої кількості жертв.
Ліквідація терористів
4 червня 2010 року Олександр Бортніков, який очолював тоді ФСБ, повідомив про ліквідацію частини бойовиків із угрупування Вагабова. 12 липня в Дагестані було затримано шестеро смертниць і двох бойовиків, які готували нові теракти в центрі Росії. Одним із них виявився чоловік, який привіз Абдуллаєву та Шаріпову до Москви.
21 серпня 2010 року у квартирі у селищі Гуніб співробітники дагестанського управління ФСБ Росії блокували Вагабова та ще чотирьох бойовиків. Терористам запропонували здатися, на що бандити відповіли вогнем. У перестрілці всі п'ятеро було вбито. 6 лютого 2013 року стало відомо про смерть Гусена Магомедова - останнього учасника вибухів у метрополітені, який супроводжував терористок-смертниць із Дагестану до Москви.
