Хвилююче. Трепетно. З любов'ю.
Про своє перше побачення наосліп я дізналася в Різдвяний вечір. І, звичайно, як справжня дівчинка, була впевнена - магія. Навіть не так. «Чари», - подумала я. Вол-Шеб-ство. Мені хотілося відразу ж все розповісти мамі, подружкам, Миру. Але через кілька хвилин ще більше захотілося побути з цією новиною наодинці. З собою. Я заварила себе чай, дістала улюблений шоколад, відламала шматочок, і кімната поринула в аромат щастя. Кожну клітинку мого тіла і кожен міліметр думок наповнювали спокій і легкий трепет. Я вдихала і видихав Любов. Вдихала і видихав Радість, наповнюючись неймовірною жіночої енергій, яку раніше не відчувала. Не знала, що така є. Все, що відбувалося в ті хвилини, було новим і неймовірно цікавим.
До побачення наосліп було достатньо часу. Я продовжувала бігати свої улюблені кілометри, писати букви і рядки, сміятися з подругами, готуватися до іспитів, радіти життю, отримувати подарунки і мріяти. Я часто уявляла, якою буде зустріч. Фантазувала: за вікном буде світанок або захід, вихідний або будній, а може бути і зовсім мій день народження. І, звичайно ж, я мріяла про людину. Я писала історії про нього. Смішні та веселі, добрі, райдужні і красиві. Де в його світі є місце для мене, моїх почуттів і життя. Мріяла, що ми дружні. Що це буде побачення наосліп з людиною, в якого я закохаюся. В його очі, дихання, запах, доброту, ніжність, злість, наполегливість, радість і сльози, закохаюся за спільні світанки і заходи. Періодично я намагалася дізнатися і підглянути, проконтролювати, кого ж мені чекати. Але точно знала і останні кілька років була впевнена, що краще довіряти - Богу, Всесвіту і себе. Довіритися, розслабитися і дочекатися. Слухати, як хрумтить сніг під ногами, грати в сніжки, прокидатися від того, що біжить струмок, під променями сонця прокидається Світ і приходить весна. А потім дихати морем в спекотний літній день і через місяць бігти по тьмяної траві, шарудячи осіннім листям.
Час побачення наближався, але про точний день домовитися ми ніяк не могли. Одного разу на зустріч першою прийшла я, прочекав ранок, день, а потім вечір і пішла додому. Там було багато таких жінок, як я. Але я точно знала, що зустріч відбудеться. Просто потрібно було трошки терпіння і часу. І я вирішила ще більше відпустити, частіше мріяти, проводити більше зустрічей, базікати про різне, все так же писати, творити і творити. І як тільки я повністю розслабилася і довірилася, найбажаніше побачення наосліп відбулося. Все виявилося набагато краще, ніж я мала сміливість мріяти. У перший же день зустрічі ми не могли відірвати один від одного погляду, ми вчилися довіряти один одному і дізнавалися з кожною хвилиною все більше і більше про себе. Ми разом провели три дні. Сміючись, плачучи, розмовляючи, хвилюючись, відповідаючи лише на деякі дзвінки. Здавалося, все інше зовсім неважливо, нісенітниця. Ми були впевнені, що після нашої зустрічі все можливо: мрії, цілі, робота над собою, власні кордони ще ширше, проекти, «свої» люди, щастя і радість. Любов. Все, все стало легко і в кайф. Все змінилося кардинально. Настав час вертатися додому, і більше ми не розлучалися ні на хвилину.
Я заварила себе чай, дістала улюблений шоколад, відламала шматочок, і кімната наповнилася ароматом щастя. Кожну клітинку мого тіла і кожен міліметр думок наповнювало спокій і легкий трепет. Я вдихала і видихав Любов. Чари. Вол-Шеб-ство. Я народила приголомшливу дочка. Неймовірну енергію. Теплим осіннім ранком народилася маленька дівчинка. Побачення наосліп вийшло майже найідеальнішим в моєму житті. Краще було тільки перше побачення з Її татом.
Хто б міг подумати, що я піду коли-небудь на побачення наосліп. Правильно, мама могла подумати. Після мого недавнього розриву з Фінном мене взагалі не турбувала особисте життя. І за моє «особисте щастя» взялися мамині золоті ручки. Вона просто не могла сидіти і бачити, як я сумую. Як з променистою блондинки я перетворювалася в робочого крота. Не те, щоб я особливо любила свою роботу, просто вона допомагала мені зосередитися і позбутися від зайвих думок. Думок, які міцно залізли і забили мою біляву голову, не даючи і дня не згадувати цього довговолосого «красеня» Фінна. Я навіть вже і не пам'ятаю, чому ми розбіглися, чи то через брак спільного час супроводу, то чи через мою, іноді милою, дурості і його вічного егоцентризму.
Ну да ладно, зараз не про це, а про вже в край набридлих побаченнях. Мене вже можна назвати фахівцем в безглуздих виправдань і непомітних пагонів. Коли людина сидить на проти мене починає надокучає або стає ще однією з зануд, я відпрошуватися в туалет і без палево вибігаю з кави або ресторану, буває це не спрацьовує і мене помічають, що буває не часто, я ж проф в непомітному зникнення, я прям як людина невидимка, ось я є, а через пару секунд мене і сліду не було. Але є і широко розкривши очі, які мабуть не відводять погляду від вбиральні вичікуючи мене, тут на допомогу приходить моя раптова головний біль або скручування живота. Звичайно, всі партнери, як останні джентльмени входять в моє положення. Відвозять до будинку і після всипають компліментами, як прекрасно вони провели день зі мною, як хотіли б все повторити вже на другому побачення і просять подзвонить, як стане краще. Ну, а що я, я роблячи з себе невинну овечку позитивно киваю, цілу в щічку і ляскаючи великими віями, обіцяю передзвонити.
Я взагалі не розумію від куди моя мама надибивает стільки чоловіків і всі вони несхожі. Те спортсмен важко атлет, то якийсь батан, тільки недавно вибрався з глухого лабораторії.
Напевно, найжахливішим побаченням з усіх наболіле було те, на яке мене покликав на вигляд солідний чоловік років 30, при моєму 24 річному віці різниця не дуже велика, але не в цьому суть. По-перше, наше побачення проходило на одному з майданчиків НБА, де билися за перемогу команди Атланти і Детройта. По-друге наші місця були майже біля першого ряду і весь шум і ор був направлений в нашу сторону, не те щоб я не люблю баскетбол або всі інші види спорту, я дуже навіть спортивна і сама ненароком захоплююся багатьма видами, але везти дівчину на першому побачення в велике замкнутий простір з тисячною аудиторією, репетують і лають на неабияк спітнілих гравців, це дуже навіть дивно і незвично, але це ще не найстрашніше. Найгірше було те, що мій супроводжуючий на цей вечір вів себе, як не є адекватним. Кричав, махав кофтою над головою, кидався арахісом, куплетних причому мною, у всіх підряд і в іншому взагалі мене не помічав. Звичайно, здавалося, що могло бути ще гірше, але я даремно тоді розслабилася, через те, що багато вболівальників поскаржилися на нас охорони, хоча я і сиділа, як мишка в норі, іноді піднімаючи голову з телефону на гру, нас виперли за шкірку під три чорти з майданчика. Не ну і правильно в принципі, я б теж позбулася на їх місці від розбушувався вболівальника, але я ж тут до чого, я взагалі його не знала, тільки ім'я таке дивне було у нього-Густус, хоча ідеально підходило під його образ.
Сьогодні був один з таких вечорів, які вже увійшли в звичку. Що я знала про сьогоднішній хлопця: за словами мами симпатичний іноземець, який приїхав з Франції і зовсім не знав англійської мови, Звуть ніби як Белламі. Ось і як вона представляла наше знайомство, будемо спілкуватися чи мовою жестів, але даремно сперечатися з Еббі тільки собі гірше. Так що все піде як по звичайному плану: прийти, включити всі свої чари, звабити, безкоштовно, якщо пощастить, відпочити, спробувати розслабитися і звалити в потрібний момент.
Ти там готова, Кларк? - мама заглянула в мою кімнату, застукавши мене за роботою з документами.
Ще хвилинку і я можу виходити, - навіть не звертаючи на похмуре обличчя Еббі продовжую я ритися в листах.
Ти збираєшся в цьому йти в дорогущий ресторан, в який призначив Белламі вашу зустріч?
А що не так? Цілком симпатично плаття, - ну як симпатичне, його я одягаю зазвичай на сімейні вечері.
Воно зовсім не відповідає тамтешньому дрес-коду. Діставай, давай своє нове берюзовий плаття, воно дуже мило на тобі сидить, - Еббі витягла плаття і доклала до мого тіла, - Белламі сподобається.
Але в ньому я відчуваю себе майже голою, - сукня була вище коліна з низом, з відкритими плечима, без лямок, до всього цього набору було доповнення у вигляді дуже навіть пристойного декольте.
А чого ховати те, чому не скупилася і наділила тебе природа, - в чомусь мама була права, природа явно не пошкодувала і обдарувала мене шикарною фігурою, яка що і робила, що приваблювала не скромні погляди людей в мою сторону.
Я точно повинна туди йти? Мені здається у мене закрутилася голова, - я награно замовляю очі і хвалюся за лоб.
Так. Кларк, такий завидний хлопець, як Белламі, не завжди буде чекати, за ним не бійсь натовпу дівчат бігають.
Але він же взагалі не розуміє нашої мови.
З ним ніби як повинен прийти перекладач, так що все в порядку, - супер, просто клас, яке це побачення, коли присутній хтось третій разом з головними персонами. Це точно буде саме незвичайне побачення за весь час.
Ти обіцяла, що минуле побачення наосліп буде останнім, - незадоволеним тоном почала нити я.
Все, це точно останні. І я дам тобі свободу.
Добре. Я пішла, мене вже чекає таксі, - поцілувавши маму в щічку, я в останній раз глянула на себе в дзеркало і переконавшись що виглядаю прийнятно, вибігла з будинку.
Хвилююся я? Проблема хвилювання зникла з мене після, напевно, 6 побачення. Я зрозуміла, що в принципі всі чоловіки за характером і своєю структурою однакові. З ними треба було бути просто більш розкутою і менш затиснутою, більш відкритою і менш замкнутої в своїх думках. Може для початку у мене і потіли долоні, але з кількістю побаченням приходила і практика, і відмінне сприйняття всієї ситуації. Зараз я могла вже спокійно вловити думки людини, що знаходиться навпроти, нудно йому, турбує щось його, потрібно бути з ним більш жіночною і загадкової або навпаки більш вільною і розпущеною.
Під'їжджаючи до величезної яскравої вивіски з назвою ресторану, я заплатила таксистові за проїзд, подивилася в телефон запізнилася я, переконавшись, що приїхала навіть на п'ятнадцять хвилин раніше, вийшла з машини і підійшла до дівчини за стійкою.
Добрий день. У мого партнера, Белламі Блейка, був замовлений столик на сьому годину, - шатенка з азіатською зовнішністю кивнула і стала розглядати журнал із замовленнями.
Ах ось, містер Блейк ще не з'явився, так що я проведу вас за ваш столик - не з'явився значить, вперше я прийшла перша, ніколи в житті мені спромагаються чекати кого-небудь, зазвичай все навпаки.
Пройшовши пристойну половину залу, дівчина вказала рукою за дальній столик в затишному місці, з ідеальною видом на весь розкішний ресторан.
Приємного проведення часу, міс ...
Гріффін, - відразу випалила я.
Міс Гріффін, - шатенка мило посміхнулася і пішла назад на своє законне місце.
Так, місце було і справді шикарне - великі золоті люстри, столики з червоного дуба, приємно пахло квіти прикрашали стіни, тихо грала класична музика, заповнювала весь простір, офіціанти в строго чорно-білому дрес-коді. Атмосфера блаженства і спокою.
Перевіривши ще раз свій мобільний, я переконалася в тому, що час прийшов до призначеного, рівно сім. Дивлячись на вхідні двері, З кожною хвилиною мої нерви пустували, а й як слід було очікувати рівно о сьомій до дівчини за стійкою підійшов високий брюнет в строгому чорному костюмі. Позаду в не менше ошатному вбранні підійшла дівчина, як мабуть перекладач. Видихнувши з полегшенням, що за столом буде сидіти не двоє чоловіків, я поправила зачіску і підмалювала губи червоною помадою.
З дали не можна було визначити красивий чи мій кавалер, але з точністю можна було стверджувати, що у нього Накочена фігура і відмінний стиль в одязі.
Помірними, але вірними кроками Белламі з перекладачкою наблизилося до нашого столика.
Bonjour, - привітав мене брюнет та як істинний джентльмени поцілував руку.
Bonjour, -Добре, що колись в школі я спромоглася відвідати пару курсів французької мови, А то зараз би виглядала дуже розгублено.
Vous disent ressemble à Clark, - боже який голос, такий ніжний і оксамитовий.
У вас чудовий вигляд, Кларк, - я спершу не відразу звернула увагу на перекладачку, вся моя увага була приділена елегантному французу, але повернувши голову в її сторону, я забула як дихати.
Зелені, як алмаз очі, дивилися прямо в душу, каштанове волосся м'яко лежали на діловому чорному піджаку, на пухких губах яскраво-червоного кольору грала ніжна посмішка. Смаглява, як шовк шкіра. Якщо з неба спустилися б ангели, то вона була б одним з них.
Я ваш сьогоднішній перекладач. Мій клієнт не надто вміє говорити по англійський так, що вам доведеться часто зі мною розмовляти, - простягнула мені руку на знак вітання брюнетка.
Я і не проти, - нерозумно посміхнулася я, чим викликала щиру посмішку з боку дівчини.
Comment allez-vous? - почав діалог Белламі, вириваючи мене зі своїх думок і перериваючи наш з перекладачкою зоровий контакт.
Як ваші справи? - сідаючи за сусідній стілець, перевела брюнетка.
Можна на ти". Відмінно.
Vous pouvez sur le «tu». Bien, - господи її голос заворожує. Невже я більше хочу слухати її, ніж свого кавалера?
Pov Лекса
Ця Кларк дуже навіть красива. Ну кому я брешу, вона карколомна. Вона просто ідеал моєї дівчини - золоте волосся, блакитні, як океан очі, хоча скоріше, як небо, підтягнута фігура, шикарні форми. Так стоп, мені не можна закохуватися в партнерів своїх клієнтів, але як тут встояти перед нею. Її чарівною усмішці, ніжній шкірі і в якійсь мірі милою хрипотою в голосі.
Ось так завжди комусь все, а комусь, як я, нічого. Кому-то чудове побачення з променистою, пишногрудої блондинкою, а кому-то сидіти і дивитися на це все.
Le lui demander à quoi il s "intéresse (Запитай її, чим вона захоплюється), - ось знала б Кларк які ці багатії все нудні і егоїсти, відразу ж б пішла від сюди і не витрачала свій дорогоцінний час на нього.
Чим ти займаєшся у вільний час, Кларк? Чи є хобі, захоплення?
Я дуже люблю мистецтво, особливо малювати. З дитинства мій батько, виховав у мені любов до живопису, але життя склалося не так, як би хотілося і довелося попрощатися з мрією художника.
Що сталося? - художниця значить, цікаво.
Зміряй батька, спустошила моє серце і ми з мамою заглибилися повністю в роботу. Я - в юридичні проблеми, мама - в медицину.
Жалкую, - повернувшись назад до Белламі я почала перекладати, - Elle aime l "art, en particulier à dessiner. Elle la mort de mon père, de sorte qu" ils sont mère enfoncèrent dans le travail. Elle est juriste, et une mère médecin (Вона любить мистецтво, особливо малювати. У неї помер батько, тому вони з мамою заглибилися в роботу. Вона працює юристом, а мама лікарем)
Quelle est-elle ennuyeuse. Bien que la figurine de ce qu "il faut (Якась вона нудна. Хоча постать то що треба), - ось кабель, добре вона не знає, що він сказав, а то б точно залишила ляпас на його щоці.
Me lui et de le traduire? (Мені так їй і перевести?), - єхидно посміхалася я.
Non bien sûr, Lexa! (Звичайно ж ні, Лекса) -, а що не хочеш, щоб вона дізналася, який ти насправді.
Лекса ... - наче пробувала на смак ім'я Кларк, то як вона вимовляє моє ім'я, вганяє в тремтіння, - Це твоє ім'я?
Так, - сором'язливо, але в той же час спокійно відповіла я.
Красиве ім'я, не те що Белламі, - з прекрасних вуст Кларк вилетів смішок.
Que dit-elle? (Що вона сказала?) - то, що вбило б твоє самолюбство.
Elle aime votre nom (Їй подобається ваше ім'я) - ну ось чому я ставлю роботу понад усе. Може в цей раз серце займе перше місце, а потім вже розум.
Encore ne serait-elle pas aimé (Ще б їй не подобалося) - не ну на вигляд же пристойний, так чому всередині егоїст.
Pov Кларк
З усього діалогу з можна сказати однією Лексою я зрозуміла, що Белламі не така вже й цікава персона, та й я йому походу нудна. Ще б проста провінціалка, без таких інтересів, як ходіння по клубах і світським прийомам. Ми зовсім різні і навряд чи б у нас щось вийшло. Знаючи французький на 2, але все ж знаючи його, я змогла пару раз розібрати їх діалоги. І чи мені почулося, або здалося, але Лекса не всі перекладала як є.
Іноді я помічала в його пропозиціях досвідчені слова, їх то я вже точно вивчила на курсах, щоб непомітно обзивати одногрупників.
Лекса була дуже мила зі мною і вислухала кожен мій розповідь, кожну мою безглузду ситуацію, сміючись і намагаючись коротко перевести всі Белламі. Вона поділилася своїм досвідом у побаченнях, сказала, що Белламі її частий клієнт і що зазвичай завжди все закінчувалося не дуже вдало, але чи сексом без зобов'язань.
Різкий і як видно дуже важливий дзвінок перервав наші бесіду.
Excusez-moi, c "est sur le travail. (Вибачте мене, це по роботі) - покидаючи нашу компанія, Белламі вийшов з-за столу і пішов у дальній кут.
Провівши його поглядом, я дивилася на Лексу і майже пошепки сказала:
А як це вони ... кхм ... під час сексу один одного понімают..кхм ... ти з ними там поруч лежиш? - боже, яка я дурна, але щирий сміх вилетів з рота Лекси дав зрозуміти, що я дуже навіть кумедна.
Звичайно, я кожен їх стогін перекладаю. А-а-а.
Лекса, - штовхнувши її ліктем в бік, щоб вона припинила пародіювати стогони. Хотіла б я почути ці благання піді мною. Наче читаючи мої думки брюнетка закусила нижню губу і увігнала мене в фарбу.
Це тебе бентежить? - що за дивне запитання, тут натовп людей, а вона стогне, звичайно бентежить, - А то ти все почервоніла.
Ой так? Мені треба відлучиться до вбиральні, - довго не думаючи, я встала і майже побігла, очима виглядав туалет.
Ця дівчина так на мене впливає. Тільки зараз я не пошкодувала, що напнула це сексуально плаття. Не хотілося б сидіти перед такою красунею в звичайному одязі.
Підійшовши до дзеркала я сполоснула прохолодною водою обличчя і поправила макіяж. Двері широко відчинилися і в усередину увійшла Лекса. Подивившись всі кабінки, переконавшись, що ми одні, вона підійшла до мене і розгорнула мене до себе обличчям.
Ти така мила, коли соромишся, - прибравши за вухо випревшую пасмо мого волосся, прошепотіла брюнетка.
А ти така сексуальна, коли стогнеш, - відколи в мені стільки прямолінійності і рішучості.
Я глибоко зітхнула і спробувала заспокоїти шалений серце. Її тіло було так близько, що майже утискує мене в раковину. Її руки трималися за краї з боків від мене. Очі ніби намагалися прочитати думки, а мова окреслював круги по губах.
Про що ти думаєш, Кларк? - про те як близько, але одночасно, так далеко зараз ти знаходишся від мене.
Про тебе…
Секунда, і я відчуваю її палюче дихання у себе на шиї, вона на повні груди вдихала мій аромат. Ще одна, і тепер її губи були в міліметрі від моїх. Начебто секунда, а триває вона вічність. Всі почуття вже давно загострилися і нереально бажали лише одного. Скуштувати її червоних губ, всюди, де тільки можна.
Не знаю, як ще довго ми так стояли, але кожна клітинка вже горіла від бажання. Не втримавшись я піддалося вперед майже торкаючись її губ, зупинившись лише потім, щоб бути повністю впевненою в своїх діях. Лекса посміхнулася і не бажаючи більше вирішувати, чи правильно ми надходить або погано, зустрілася з моєї нижньою губою.
Поцілунок був майже невагомим, ніжним і таким потрібним. Все що хвилювало мене якихось пару секунд назад, здавалося таких не значним і зовсім не важливим. Те що зараз відбувалося було найправильнішим на що я була здатна.
Скрип дверей зруйнував все ту ідилію, що так не хотіла відпускати жодна з нас. У вбиральні увійшли дві дами і мигцем глянули на нас.
Не хочеш забити на Белламі і продовжити у мене в номері, - закусивши мочку вуха, прошепотіла Лекса.
Жінкам теж довелося пережити чимало розчарувань в аналогічних ситуаціях. Сьогодні потерпілі діляться своїми спогадами.
Привід для ревнощів
Ніколи не забуду одну свою побачення - шок, трепет і трилер. Я посварилася зі своїм хлопцем, а подруга мене вирішила втішити. «У мене для тебе класний хлопець», - каже. Показала його фотку в Інтернеті, начебто нічого, я і погодилася. Він подзвонив мені по телефону і дуже приємним голосом запросив на побачення. Я в передчутті навела красу - і вперед. А сама потай мрію, щоб мій побачив нас з цим кавалером і приревнував . Іду я, раптом назустріч вирулює якийсь кошмар з величезною головою, горбатий і з тоненькими-тоненькими ніжками. Я довго вдивляюся в обличчя і розумію, що це таки він. Натягнула я на себе люб'язність, а сама думаю, як би швидше ноги понести і тільки б нікого не зустріти. Йдемо, мовчимо, він мене тримає липкою рукою (мабуть, нервував). Не минуло й десяти хвилин, як запрацював закон підлості: прямо на нас йшов мій молодий чоловік. Треба було його очі бачити - очманілі! Та й мені згадувати огидно. Напевно, якщо б голою по вулиці пройшлася, і то б не було так соромно!
Христина, 28 років, Ростов-на-Дону
Майстер поцілунків
Познайомилися ми з цим хлопчиком в Інтернеті. Щось в ньому було таке, що я погодилася на побачення. Стояла чудова осінь, тепла і дуже красива. Ми довго гуляли, мило базікали. Потім дійшли до якоїсь крамнички на набережній, присіли. І тут ... Хочу сказати, що я нічого не маю проти деякого тілесного контакту на першому побаченні. Тому коли він мене поцілував, я особливо не напружилася. Але поступово ...
Зазвичай мама мене не турбує на побаченнях, але тут, на щастя, подзвонила. Ніколи раніше я так не раділа телефонним дзвінком. Він дав мені привід: я щось набрехала про забутих ключах і швиденько втекла. Я відчувала себе абсолютно нудотно і ще місяці три на молодих людей без огиди дивитися не могла.
Віка, 22 років, Санкт-Петербург
Побачення наосліп
Ще років п'ять тому я була дурна-дурепою, любила інтриги і пригоди на свою голову. Одного разу пішла на перше побачення наосліп. Познайомилися по телефону (Він не туди потрапив), домовилися про зустріч у казино. Сказав, що під'їде на вишневої машині. Я, природно, вирядилася, стою чекаю. Дійсно: під'їжджає вишнева ... «шістка», а з неї вивалюється «красень» - такий собі голений амбал, особа лисніє, очі заплили і світяться чим завгодно, крім інтелекту. Ось це я вляпалася! День видався ще той: він потягнув мене в парк, де самовіддано постріляв у тирі, потім зважився на музичних вагах, покукарекал в якомусь конкурсі та заспівав в караоке. Потім я вислухала довгу лекцію про те, який він розумний і красивий. Який він крутий торговий представник тощо. Слава богу, він виявився нешкідливим дурнем, ноги забирати не довелося. Само собою, більше ми ніколи не бачилися. Саме дурне побачення в житті.
Лена, 23 роки, Єкатеринбург
бідний студент
Познайомилася я з одним хлопцем в чаті, домовилися про зустріч . Майже відразу після «Здрастуйте, я Ігор» попередив мене, що він всього лише бідний студентик і у нього не тільки машини немає, але навіть грошей на кафешку. Але це, мовляв, все одно гламурна дурниці, а тому ми краще підемо прогуляємося.
Гуляємо ми, значить, години дві по холодних вулицях (вітер був мерзенний), а він пояснює мені, які всі ці багаті - сволочі, злодії, гади, жлоби. І як нестерпно порядній людині жити в продажному безжальному світі. Коли красти заважає гарне інтелігентне виховання, а заробляти нормально не дають «багаті виродки». От якби йому хто-небудь спадщину залишив або пару квартир в центрі міста подарував, то тоді б так, він, звичайно, розкрутився б. А по-іншому, бачте, жити ніяк неможливо ... Коли він мені через кілька днів зателефонував, я його послала ...
Лера, 22 роки, Санкт-Петербург
любитель тістечок
В юності все дуже романтично і хвилююче - це знає кожна жінка. Особливо коли готуєшся і смакує. Потім, пізніше побачення стають буденними і нудніше, навіть перші. Неначе розігрується один і той же банальний сценарій - домовилися, зустрілися, пішли в кафе, поговорили на якусь абстрактну тему, потім вирішили питання «до мене або до тебе», і тема закрита. Але недавно у мене сталося несподіване побачення, що зруйнував нудну звичну схему ... Ми з ним зайшли в кафе і замовили чай з купою тістечок. До речі, вибирав він - я пам'ятаю, подумала ще, ах, який ласун. З'ївши штук 6 або 7 і запивши трьома чашками чаю, він став якось нервово поглядати в бік виходу. Я все зрозуміла, коли принесли рахунок: бідний чоловік засмикався, як підстрелений заєць. Мені довелося за все розплатитися самій. Чомусь стало дуже легко, весело і гірко одночасно. шкода себе . Після кафе ми з ним відразу ж розлучилися, зрозуміло, назавжди. А я зараз думаю: «Може, людина просто хотів їсти?»
Ольга, 35 років, Саратов
авторитарний бізнесмен
Подруга попросила, щоб я пішла замість неї на перше побачення з якимось «прикольним бізнесменчіком» (вона не змогла піти сама). Вона його теж ще в очі не бачила, але начебто повинен бути нічого. А ми з подругою дуже схожі. Домовилися зустрітися в затишному дорогому кафе в центрі міста. Облаштувалася я там на дивані, туфлі скинула, потягують мартіні, сигаретка, музика тиха. Чекаю. Нема його півгодини, нету годину. Тільки якийсь ботанік віком по залу нервово ходить.
Дзвоню подрузі: «Де він?» - "Це ти де? Він мені телефон розжарив, годину взад-вперед бовтається ». І тут мене осінило: цей пом'ятий тип, схожий на торішній сніг, і є жаданий бізнесмен. Такий ось смак у подружки. Що робити? Довелося знайомитися.
І відразу він мені каже повчально: «Недобре ноги підтискати, коли спідниця така коротка». Я тупо на нього витріщається, кличу офіціанта, замовляю ще мартіні. «А скільки ти вже випила?» - це мені. А потім офіціантові: «Їй вистачить, можна тільки мінералочки». У мені злість прокинулася: «Тоді горілки, будь ласка, 100 грам». Ботанік: «Після мартіні горілку пити не можна, і взагалі куриш багато». Мене почав розбирати сміх. «Ну думаю, подружка, я тобі влаштую ...» Ботанік і тут як тут: «Не можна дівчині так голосно сміятися, це непристойно». У мене регіт застряг в горлі, і раптом я дуже спокійно, по складах відрубала: «Слухай, дядя, ми зараз з тобою розлучимося, інакше я за твоє здоров'я не відповідаю». Він скам'янів. Тоді я розплатилася за мартіні і горілку і викликала таксі.
Маріанна, 25 років, Донецьк
Хлопець моєї мрії
В нашій молодості не було мобільних телефонів. Домовилися якось зустрітися з молодою людиною. Я дуже переживала, будучи дівчиною боязкою і недосвідченою, а хлопець ... Загалом, це був хлопець моєї мрії ... Про всяк випадок вирішила запізнитися , Щоб не думав, що спрагу і тремчу. готувалася до першого побачення з самого ранку, здається, створила з себе справжній витвір мистецтва. Коротше, запізнилася я на сорок хвилин. Дивлюся: стоїть, з букетом троянд. Я вся підібралася внутрішньо, перехрестилася подумки і прискорила крок ... І тут бачу, що він кидає квіти в урну і, як метеор, зникає ... Мені хотілося кинутися за ним, але я розплакалася і попленталася додому. А ввечері дзвінок: «Я там був, але не дочекався. Недобре обманювати ». І тут я йому, не приховуючи сліз, все розповіла - чесно і щиро (як спеціально запізнилася). Він дуже довго сміявся і попросив про зустріч. Загалом, це був мій майбутній чоловік. Улюблений, єдиний.
Марина, 50 років, Таллінн
Коли жінка сама платить за свою вечерю і замовляє тобі дороге вино - це круто? А потім ще й пропонує секс без зобов'язань! Герой нашої публікації переконався, що це добре звучить тільки на словах. Читаємо його історію.
Минулого літа я валявся на ліжку і раптом мене осінило раптове бажання спробувати що-небудь новеньке. Я поставив на свій телефон додаток сайту знайомств. Там було питання: який віковий діапазон жінок мене цікавить? Я встановив верхню межу - 50 років. Потім трохи полайкал фотки і заснув. Вранці я прокинувся від наполегливих вібрацій мого телефону. Я відкрив додаток і побачив, що мною зацікавилися десятки "зрілих" жінок. Це наштовхнуло мене на думку - а не бути схожим чи з ними на побачення? Вони зазвичай заможні і легко оплачують вечерю за двох. А я після побачення швидко втечу. Або, якщо вони виявляться симпатичними, залишуся. Перспектива познайомиться з "гарячої матусею" бадьорила. Адже це поширена чоловіча фантазія, правда, до справи зазвичай не доходить. Все закінчується переглядом еротичних відео на цю тему, а я піду далі. Для мене це був експеримент і виклик.
На наступну ніч я розмістив ще одне оголошення на іншому сайті знайомств: "19-річний хлопець. Нещодавно вступив до університету і працюю в газеті. Я відкрита книга ". Я також додав фотку і розповів про моє сумне фінансове становище. Крім цього, я натякнув, що не шукаю серйозних стосунків, скоріше, чогось випадкового. Протягом наступного місяця я сходив на кілька побачень з жінками від 35 до 48 років. Всі жінки, з якими я познайомився, були дуже милими. Ось кілька історій.
Катерина, 39 років
Катерина перша написала мені. Їй сподобалася безцеремонність, з якою я заповнив профіль, і їй сподобалося, що я був настільки молодий. Наша розмова швидко перетік в жвавий флірт. Вона зазначила мій сексуальний підборіддя, а я сказав, що у неї відмінна фігура. Так як це було моє перше знайомство зі світом жінок, які були трохи молодші моєї мами, я дійсно не знав, чого мені чекати. Я був готовий піти, якщо буде стрьомно. До всього іншого я наслухався історій від друзів, які ходили на побачення з людьми набагато старше їх. Під час таких побачень вони часто дізнаються, що людина трохи "того", хоче спробувати збочений секс. Вони часто стикалися з тим, що секс з молодою людиною для таких людей - це міні-перемога, трофей. Я не хотів бути трофеєм.
Я прибув на місце - дорогий італійський ресторанчик в модному районі міста. Я прийшов на 10 хвилин раніше, але Катерина вже була на місці, ніж мене здивувала. Вона виглядала надзвичайно і нагадала мені актрису з "Секретних матеріалів", який я обожнював дивитися будучи дитиною. Все це розігріло мені кров. Коли вона побачила мене, то стала пильно дивитися в очі, ніби хотіла дізнатися мою душу. Мені це не сподобалося, я противник подібних "гляделок". Тому я відвів погляд і простягнув їй руку і представився. Потім запитав, як справи. На що вона відповіла: "Чудово, просто чудово! Сідай ".
Я послухався. Після декількох хвилин світської бесіди лід між нами розтанув. Ми куштували дорогущий вечеря, який обійшовся їй десь в 3-4 тисячі рублів. Залишок вечора ми гуляли по місту, злегка п'яні. Я нічого не витратив, Катерина взяла всі витрати на себе. Зрештою я відчув себе ніяково, тому запропонував їй каву в закусочній. Коли прийшов час розлучатися, він впритул наблизилася до мене. Я не протестував. Вперше за довгий час мені не доводилося проявляти ініціативу. Ми довго цілувалися в парку на лавці. Потім домовилися про наступну зустріч. Я додав її в друзі на "Фейсбуці". Коли я подивився її фотки, то відчув себе трохи дивно. Там були фотографії її дітей і їхнього батька. Після цього ми не зустрічалися, хоча вона активно зазивала мене в гості до неї, на морозиво. Я дуже люблю морозиво, але вирішив відмовитися. Занадто дивно займатися сексом з тим, хто годиться тобі в батьки.
Анжела, 42 роки
Незадовго до того, як я пішов на побачення з Катериною, Анжела написала мені на електронну пошту: "Я оплачу наш вечерю, але замість хочу секс. Інакше нецікаво ". Я не знав, як на це реагувати, тому довго не відповідав. Не було ні фотки, ні інформації про те, чим вона займається - словом взагалі нічого. Я, звичайно, не проти сексу, але боявся наткнуться на якусь збочинку. Зрештою, через кілька тижнів після першого невдалого побачення, я відповів їй. Чому ні? Мій телефон задзвонив майже відразу. Хвилин 10 ми поговорили, придумуючи план на вечір. Вона запропонувала сходити в кафе, потім заглянути в бар, а після цього піти до неї. Анжела готова була все оплатити. Протягом усього побачення вона не давала мені приймати ніяких рішень. Вона сказала, що ні за яких обставин не хоче, щоб я називав її "тигрицею". Тільки "малюк". Все це трохи спантеличило мене, але я погодився. Я прямо представив себе за часів матріархату, коли жінка говорила чоловікові, що робити.
Коли ми зустрілися, Наряд Анжели говорив сам за себе: вона була одягнена в шкірянку, сині джинси, високі чорні чоботи і сорочку з глибоким вирізом. Фігура у неї була чудова. Її можна описати як "маму байкера". Поводилася відповідно - взяла мене за руку і повела нас в кафе. Я ні на що не скаржився. Врешті-решт вона купує мені їжу і алкоголь. Так як я трохи перебрав, то погано пам'ятаю про що ми говорили. Але Анжела була цікавою жінкою, це точно. Вона розлучилася з чоловіком, який був на десять років її старше. Тому вона вирішила походити на побачення з молодими. Протягом останнього року у неї було маса побачень. Ми поїхали до неї, вона наполягла.
Вся обстановка навколо кричала про її бажанні спокусити мене: Сірий шкіряний диван, червоні подушки, запах лаванди і шоколаду. У головах ліжка стояв неоновий світильник зі словом "любов". Грала атмосферна музика і горіли свічки. Коротше було прикольно, але я про всяк випадок випив віагру, так як був не впевнений в собі. Як тільки я розшнурував мої черевики, Анжела вказала мені на величезне ліжко посередині кімнати. Я на нього сіл. Вона стала розстібати мої штани. Ніяких тобі поцілунків або розмов! Я був збентежений - вона нагадувала мені мою тітку, яка була супер засмагла і пила протеїн. Але віагра зробила свою справу, тому я перестав про що-небудь думати. Анжела відмінно знала правила гри і робила все на вищому рівні.
Раптово вона зупинилася і спробувала на мене залізти. Я сказав, що без презерватива не буду. Вона відповіла, що я повинен перестати скиглити. Мене це розлютило. Я дбав про своє здоров'я і не хотів займатися з незнайомою жінкою сексом без захисту. Я м'яко відштовхнув її і пояснив, що це для мене перебір. Я сказав, що вона дуже приємна жінка, що я дуже вдячний їй за вечір, але що цього я робити не буду.В кінцевому рахунку я залишив на столі тисячу, незважаючи на її протести. Не тільки через почуття провини, що я відмовив їй в сексі (я все-таки маю на це право). Але і через те, що я відчув необхідність зробити це. Як чоловік. Я видалив нашу переписку і пішов. Ми більше ніколи не говорили.
Мілена, 40 років
Я зустрівся з Міленою в той же день, Коли вона прислала повідомлення на мій профіль. Вона була агентом з нерухомості, жила і працювала в елітному районі. Мілена приїхала за мною на шикарній новенької Ауді, в якій пахло дорогою шкірою і духами. Як тільки я сів, вона обняла мене і грайливо посміхнулася. У неї було чудове почуття гумору, гарний сміх і грамотна мова. Вона розповідала мені всякі історії, тому я розслабився. Ми не вели підроблену світську бесіду, все було природно і весело. Мілена явно стежила за модою: вона була одягнена з голочки. Саме тому я відчував себе не в своїй тарілки. Я був в звичайному прикиді. Але Милену це, здавалося, не турбувало. Вона запитала, де я купив шкіряну куртку. Я чесно назвав фірму мас-маркет магазину. Я відчував, що її обманювати не варто.
Коли ми листувалися, То планували пообідати і розвідати обстановку, щоб зрозуміти, підходимо ми один одному чи ні. Ми вибрали недорогу забігайлівку, яку люблять студенти. Ресторан був досить зайнятий, щоб на нас ніхто не витріщався. За обідом з'ясувалося, що Мілена - вегетаріанка, в той час як я був переконаним м'ясоїдів. Ми трохи подискутували на цю тему. Вона взагалі-то прийняла моя відповідь і навіть трохи спошліла: "Я їм мясо..іногда". На цій ноті я попросив рахунок.
В кінці вечора ми домовилися зустрітися знову. Наступного разу все було не так легко. Вона мало посміхалася, більше з ввічливості. Виглядала втомленою. Потім пояснила, що її мати недавно померла, тому вона відчуває себе не дуже. Ми гуляли по місту, був похмурий день. В кінці-кінців ми дійшли до церкви, де вона сказала, що їй краще побути на самоті. Я обняв її і ми розлучилися. Ми більше ніколи не зустрічалися, але я пару раз писав їй, щоб перевірити, як у неї справи. Вона відповіла, що набагато краще і запропонувала зустрітися. Я відмовився, сказавши, що у мене вже з'явилася дівчина.
Вікторія, 48 років
Моє останнє побачення було з Вікторією. Вона написала мені на пошту. До мене вже приходило усвідомлення того, що я не хочу ходити на побачення з жінками вдвічі старший за мене, коли навколо мене ходить тисяча молоденьких студенток.Вікторія дуже докладно написала про себе. Крім росту, ваги і кольору волосся я також був повідомлений про її китайське коріння. Я запитав її, чому вона на цьому акцентувалася. Вона відповіла, що багато чоловіків не хочуть зустрічатися з азіаткою. Це мене засмутило, але не було занадто дивним. Білі чоловіки бувають до протилежного допитливі в своєму виборі жінок.
Ми вирішили зустрітися в корейському ресторані і пофоткаться на набережній (я займаюся фотографією і мені було цікаво зробити кілька її портретів). З нею було важко спілкуватися. Вона давала дуже розпливчасті відповіді на мої конкретні питання, крім того вона залипає в телефон. Я відібрав телефон і попросив її поговорити зі мною. Вона уникала дивитися мені в очі, її погляд бігав по залу, вона по-справжньому нервувала. Я намагався бути розслабленим, щоб їй було комфортніше, але це особливо не допомагало.
Коли ми вийшли з ресторану і пішли на набережну, Вона не переставала перевіряти свій телефон. Це відбувалося навіть частіше, ніж в ресторані. Я зупинився і запитав, чи все у неї в порядку. І тут вона видала: "Мій чоловік запитує, де я". Він не підозрював, що вона йому зраджує.Я, в свою чергу, питаю її, чому вона не розповіла мені. Мілена відповідає, що боялася, що я не піду на побачення з людиною, який заміжня. В общем-то, вона була права. Я б не пішов.
Ми почали свариться, я сказав їй, що вона повинна ходити або на побачення зі своїм чоловіком, або відкласти телефон в сторону. Вона звинувачувала мене в неуважності. Загалом, все це було дивно. Вона поїхала на таксі, а я з полегшенням зітхнув.
Що я дізнався
Зустрічатися з людьми старше тебе - це дуже захоплююче, але може бути дуже дивно. Всі ці дорогі вечері, які оплатили за мене, дійсно були смачними. Але я відчував, що мене тупо купують. І не особливо розцінюють як людини. Може бути, я просто ще занадто молодий, або вів себе якось недостатньо переконливо. Може я просто слабохарактерний. Став би я рекомендувати іншим хлопцям зустрічатися з дорослими жінками? Можна спробувати. Звичайно, я не гарантую, що вам сподобається. Але пару безкоштовних коктейлів - це вже щось.
За матеріалами: https://www.vice.com/
