Вибухи у московському метро 2010 року- два вибухи, зроблені 29 березня 2010 рокуна станціях «Луб'янка» та «Парк культури» Сокольницької лінії московського метрополітену, двома російськими терористками-смертницями дагестанського походження. Внаслідок вибухів загинуло 40 та поранено 88 людей. Серед постраждалих були громадяни Росії, Таджикистану, Киргизії, Філіппін, Ізраїлю та Малайзії.
Відповідальність за вибухи взяв він лідер «Кавказького емірату» Доку Умаров.
Перший вибух стався о 7:57 за московським часом на станції «Луб'янка» у другому (по ходу руху) вагоні іменного поїзда «Червона стріла», що прямував у бік станції «Вулиця Подбельського». У момент зупинки поїзда, безпосередньо перед відкриттям дверей, спрацював вибуховий пристрій, закріплений на жінці, що стоїть біля другої двері другого вагона. За розповідями очевидців, після першого вибуху евакуація з метро не проводилася, гучномовцям передавалися повідомлення про затримки в русі та рекомендації скористатися наземним транспортом. Другий вибух стався о 8:36 на станції «Парк культури» Сокольницької лінії у третьому вагоні поїзда маршруту № 45, який прямував у бік станції «Вулиця Подбельського».
Відразу після терактів було перекрито рух поїздів від станції «Спортивна» до станції «Комсомольська». Співробітники метрополітену разом із підрозділами МНС евакуювали зі станцій метро 3,5 тис. осіб. До ліквідації наслідків вибухів у метро було залучено 657 осіб та 187 одиниць техніки. За повідомленнями правоохоронних органів, у зв'язку з вибухами в метро на станціях у Москві введено план «Вулкан». Також посилено паспортний режим, міліцію переведено на посилений варіант несення служби, збільшено щільність патрульних нарядів на вулицях міста та в метрополітені, до патрулювання метро було залучено внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ Росії. Під особливу охорону було взято аеропорти та вокзали Москви. О 17.09 станцію «Луб'янка» відкрили для пасажирів і метрополітен запрацював у штатному режимі.
За результатами вибухотехнічної експертизи, проведеної фахівцями Федеральної служби безпеки, потужність вибухового пристрою, який спрацював на станції «Луб'янка», склала до 4 кілограмів у тротиловому еквіваленті, а на станції «Парк культури» – від 1,5 до 2 кг у тротиловому еквіваленті. Як показав експрес-аналіз, вибухові пристрої начинені вибухівкою на основі гексогену з додаванням пластифікатора, тобто пластитом. Як вражаючі елементи використовувалися нарубана на шматки арматура і болти.
Безпосередньо внаслідок обох вибухів загинуло на місці 36 людей, з них 24 на станції метро «Луб'янка» та 12 на станції метро «Парк культури». У наступні дні в лікарнях померло ще 4 особи. Серед загиблих був капітан першого рангу, заступник начальника тилу Чорноморського флоту Російської Федерації Віктор Гінькут.
Прес-служба МОЗ соціального розвитку Росії розповсюдила повідомлення, що станом на 31 березня в лікувальних закладах Москви залишалися 82 постраждалих. Серед постраждалих були громадяни Росії, Таджикистану, Киргизії, Філіппін, Ізраїлю та Малайзії.
31 березня закінчено оформлення документів на поховання 34 загиблих. Ще двоє залишаються невідомими. 18 людей буде поховано в Москві, а 16 - відправлено в інші регіони, зокрема Чехов, Ростов-на-Дону, Якутськ, а також Україну в Севастополь і Таджикистан. У Москві поховання здійснюватиметься в основному на Котляківському, Миколо-Архангельському, Домодєдовському, Мітинському та Троєкурівському цвинтарях. Перший похорон загиблих у Москві відбувся 1 квітня.
Інтернет-портал «LifeNews» вранці 29 березня 2010 року повідомив про третій вибух на станції «Проспект Миру», проте незабаром ця інформація була спростована МНС Росії. Також спростували повідомлення про вибухи на станціях «Вулиця Подбельського» та «Бігова». Пізніше того ж дня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що на станції метро «Парк культури» було знайдено «пояс шахіду», який не спрацював. Пізніше цю інформацію спростували.
Після вибухів у метро міліція отримала кілька анонімних телефонних дзвінків про нібито закладені бомби на транспорті. Перший дзвінок з мобільного телефону надійшов до чергової частини 29 березня 2010 року близько 17:00. Якась жінка, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, заявила, що знаходиться на станції метро «Партизанська» і збирається підірвати себе. Кінологи з собаками обшукали вестибюль та платформу, проте тривога виявилася хибною. За годину до служби «02» із того ж телефону зателефонувала жінка, яка повідомила про те, що вибух готується на станції метро «Щовківська». Станцію метро було обстежено, проте нічого підозрілого виявлено не було. Пізніше міліціонери з'ясували особу телефонної терористки та затримали її. Їй виявилася мешканка Раменського району Московської області.
30 березня 2010 року до міліції надійшло повідомлення про виявлення сумки з вибухівкою на станції метро «Комсомольська», на станції було проведено повне обстеження, але жодних підозрілих предметів знайдено не було. Того ж дня було повідомлено про бомби, закладені у храмі Христа Спасителя та МДТУ імені Баумана; обидва повідомлення виявилися помилковими.
Всього до правоохоронних органів Москви надійшло понад 100 повідомлень про підозрілі предмети та закладені бомби, жодне з яких не підтвердилося; аналогічні помилкові повідомлення мали місце і в інших містах Росії
Тасс-досьє. 3 квітня 2017 р. у Петербурзькому метрополітені стався вибух невстановленого вибухового пристрою у вагоні поїзда на перегоні між станціями "Технологічний інститут" та "Сінна площа". За даними глави МОЗ РФ Вероніки Скворцової, загинули десять осіб, близько 40 - госпіталізовані. Слідчий комітет РФ кваліфікував вибух як теракт, розглядаються й інші версії.
До 3 квітня 2017 р. усі терористичні акти у російських метрополітенах відбувалися лише у Москві. Усього таких випадків було сім.
8 січня 1977 р.у Москві відбулася серія терактів. Вибухові пристрої спрацювали у поїзді метро між станціями "Ізмайлівська" та "Первомайська", а також на вул. 25 Жовтня (нині – Микільська) та у продовольчому магазині на вул. Дзержинського (нині – Велика Луб'янка). В результаті загинули семеро людей (усі - у метро), 37 людей постраждали. Організатори теракту - вірменські націоналісти Степан Затікян, Акоп Степанян та Завен Багдасарян - були затримані через три місяці, 1979 р. розстріляні за вироком суду.
11 червня 1996 р.стався вибух у вагоні метро на перегоні між станціями "Тульська" та "Нагатинська". Вибуховий пристрій потужністю близько 1 кг у тротиловому еквіваленті було закладено під одним із сидінь. Загинули чотири особи, постраждали 16. У грудні 1997 р. було затримано двох підозрюваних, їхні імена не розголошувалися. Відомостей про ухвалення вироку в ЗМІ не публікувалися.
1 січня 1998 р.стався вибух у підземному вестибюлі станції метро "Третьяківська", троє людей отримали поранення. Потужність безоболонкової бомби становила 150 г у тротиловому еквіваленті. Машиніст поїзда передав черговій станції невелику сумочку, яка викликала в нього підозри. Чергова поклала сумочку у вільній від пасажирів зоні перону на щит із вогнегасниками та відійшла викликати міліцію, в цей момент вибуховий пристрій спрацював.
8 серпня 2000 р.у центрі Москви, у підземному переході під Пушкінською площею, де знаходяться входи на станції метро "Пушкінська", "Чеховська" та "Тверська", стався вибух, почалася пожежа. Загинуло 13 людей, 118 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Потужність вибухового пристрою, що спрацював безоболонкового, становила до 800 г у тротиловому еквіваленті. У 2005 р. вибух було визнано терористичним актом. Його замовники та виконавці так і не були названі, при цьому 7 серпня 2006 р. прокурор Москви Юрій Сьомін оголосив, що виконавців теракту немає в живих.
5 лютого 2001 р.у підземному залі станції метро "Білоруська-кільцева" спрацював саморобний вибуховий пристрій потужністю близько 300 г у тротиловому еквіваленті. Бомба була закладена під масивну мармурову лаву, що прийняла на себе основну силу вибуху. Постраждали 20 людей, зокрема двоє дітей.
6 лютого 2004 р.у другому вагоні поїзда на перегоні між станціями метро "Автозаводська" та "Павелецька" стався вибух. Бомбу потужністю 4 кг у тротиловому еквіваленті, начинену вражаючими елементами (болтами та шурупами), привів у дію терорист-смертник Анзор Іжаєв. Внаслідок теракту загинула 41 особа (крім терориста), понад 250 отримали поранення.
29 березня 2010 р.стався подвійний теракт - бомби потужністю від 2 до 4 кг у тротиловому еквіваленті вибухнули у поїздах на станціях "Луб'янка" та "Парк культури" Сокольницької лінії. Вибухи провели терористки-смертниці, коли вагони знаходилися біля перонів станцій. Внаслідок терактів загинула 41 особа, 88 отримали поранення. 21 серпня 2010 р. у Дагестані МВС та ФСБ провели спецоперацію, під час якої було ліквідовано безпосереднього організатора теракту - Магомедалі Вагабов.
29 березня 2010 року о 7 годині 56 хвилинна пульт оперативного чергового служби "01" МНС Росії надійшло повідомлення про вибух на станції метро "Луб'янка" Сокольницької лінії московського метрополітену у другому вагоні поїзда, що прямував у бік станції "Комсомольська".
У момент зупинки поїзда, безпосередньо перед відкриттям дверей, спрацював вибуховий пристрій, закріплений на жінці, що стоїть біля другої двері другого вагона.
Як встановило слідство, у момент першого вибуху друга терористка-смертниця вже їхала Сокольницькою лінією в тому ж напрямку, відстаючи від першої на кілька перегонів. Одразу після вибуху рух усіх поїздів, які перебували на лінії, зупинили, як було оголошено, "з технічних причин". А потім потяги з людьми почали повільно тягнути до найближчих станцій, щоб висадити та вивести нагору пасажирів. Замінована жінка наразі опинилась на перегоні між станціями "Фрунзенська" та "Парк культури". Коли потяг дістався станції "Парк культури" і машиніст оголосив, що поїзд далі не піде і попросив пасажирів звільнити вагони, відчинивши двері, у третьому вагоні спрацювала друга "жива бомба".
Про вибух на станції метро "Парк культури" на пульт оперативної чергової служби "01" МНС Росії повідомлення надійшло о 8 годині 37 хвилин.
Потужність вибухового пристрою, який спрацював на станції "Луб'янка", склала до чотирьох кілограмів у тротиловому еквіваленті, а на станції "Парк культури" - до двох кілограмів у тротиловому еквіваленті. Вибухові пристрої. Як вражаючі елементи використовувалися болти і нарубана арматура.
Безпосередньо внаслідок обох вибухів загинули на місці 36 людей, з них 24 на станції метро "Луб'янка" та 12 на станції метро "Парк культури". У наступні дні в лікарнях померло ще четверо людей.
.
У зв'язку з вибухами в метро в Москві було запроваджено план "Вулкан".
Також було посилено перевірку паспортного режиму. Московська залізниця посилила контроль на об'єктах залізничного транспорту, усі станції московського метро.
Уся міліція на залізничному, водному, повітряному транспорті та в метрополітені була переведена на посилений варіант несення служби. Для забезпечення безпеки було запроваджено шість так званих рубежів антитерористичної захищеності. Це перевірка не лише власне аеровокзалів, а й найближчих будівництв, ринків, торгових комплексів, готелів, автопаркувань.
Додаткові заходи безпеки, зокрема, у петербурзькому та єкатеринбурзькому метро.
У Московському метро о 7.52 ранку 29 березня пролунав потужний вибух, загинуло 24 особи, десятки поранено.
Саму шахідку розірвало на дрібні шматки. Проте збереглися її голова та нога. По цих частинах тіла надалі можна буде встановити особистість терористки.
О 8.37 ранку на станції "Парк культури" вибухнула ще одна бомба - загинуло 13 людей.
Перший вибух стався в той момент, коли відчинилися двері поїзда, люди стали виходити, а інші входити у вагон, - повідомив кореспонденту Life News співробітник міліції, який побував на місці теракту.
Я був у сусідньому вагоні, коли пролунав вибух, - розповів пасажир "Червоної стріли", підірваної на "Луб'янці". – Двері сусіднього вагона буквально вивернуло назовні. Як мінімум 15 людей загинули відразу ж.
День для проведення теракту бандити обрали непростим. 29 березня в Росії почався Страсний тиждень - останній тиждень перед Великоднем.
Бомба зруйнувала 2-й та 3-й вагони з голови складу. Вибуховий пристрій був у другому вагоні.
Я їхала на роботу у сусідньому вагоні з тим, у якому стався вибух, – розповідає уродженка Челябінська Юлія Тарасевич. - Буквально на під'їзді до платформи пролунала бавовна, поїзд зупинився, потім рушив і доїхав до станції. У вагоні почалася паніка: двері заклинило, і їх довелося розтискати руками. Коли натовп виніс мене на платформу, я побачила, що у мене закривавлена нога. У результаті мене відправили до лікарні №13.
Вибухова хвиля пішла в третій вагон і в першу, в стелю, з боків і на вихід, - розповіло джерело в правоохоронних органах. – Машиніст поїзда теж постраждав. Він шокований, але серйозних поранень немає. Вибуховий пристрій був начинений рубаними шматками арматури. Також відомо, що його, швидше за все, привели в дію за допомогою мобільного телефону – на місці вибуху знайдено елементи живлення та уривки проводів. Більшість жертв була у другому вагоні. Також загинув чоловік, який стояв у третьому вагоні поряд зі скляними міжвагонними дверима.
До місця вибуху приїхали мер столиці Юрій Лужков та голова ГУВС Москви Володимир Колокольцев.
Більшість поранених дуже тяжкі, – розповіли Life News медики.
За попередніми даними, потужну бомбу, начинену сталевими кульками, привела в дію терористка-смертниця.
Телефони гарячої лінії, якими можна дізнатися про долю родичів, які, можливо, опинилися в метро в момент вибухів: 622-14-30, 624-34-40, 626-37-07.
Другий вибух пролунав на станції метро "Парк культури" (радіальна). Тут, за словами мера столиці Юрія Лужкова, загинуло 13 та поранено 19 людей.
Інформація ще про три вибухи - на станціях "Вулиця Подбельського", "Проспект миру" та "Бігова" - не підтвердилася. Як з'ясував Life News, на "Підбельського" була підозра про вибух, туди виїжджав наряд міліції. На "Проспекті світу" та "Біговий" просто спрацювала сигналізація.
Тим часом столичні таксисти-приватники, як передають репортери Life News із місця НП, вирішили скористатися ситуацією. Ціни за проїзд між 2 – 3 станціями метро підскочили до 3 – 4 тисяч рублів.
Вибухові пристрої, за даними спецслужб, діяли терористами за телефонним дзвінком. Наразі в метро відключено базові станції операторів зв'язку, щоб не допустити можливого повторення терактів.
Багато людей впевнені, що Московський метрополітен є найбезпечнішим у світі. Але навіть тут були трагічні випадки, влаштовані терористично налаштованими угрупованнями.
Перший вибух
Дивно, але перший вибух у метро в Москві стався ще в далекому 1977 році здійснили троє - Затікян, Степанян і Багдасарян. Перша підкладена ними бомба спрацювала між станціями «Ізмайлівська» та «Первомайська». Друга та третя бомби ще через деякий час вибухнули на вулицях та Микільська.
Внаслідок цього терористичного акту семеро людей попрощалися з життям відразу, ще 37 отримали різні травми. На якийсь час було закрито московське метро. Вибух на Арбатсько-Покровській лінії засекретили.
Таємниця за сімома печатками
Не варто забувати, що всі події відбувалися в ті часи, коли уряд намагався замовчувати всілякі трагедії. Наслідки швидко усунули, ніхто у місті не говорив про трагедію. У ЗМІ деяка інформація просочилася лише через три роки.
Винних, звісно, покарали. Суд відбувався у найсуворішій таємниці і дуже швидко. Родичі злочинців навіть не встигли приїхати попрощатися з ними перед розстрілом. На думку деяких сучасних істориків, така швидкість реакції у відповідь могла означати сфабрикованість справи, але правди досі ніхто не знає.
Через 19 років
Відновилися 1996 року. Тоді вибухнув саморобний пристрій, наповнений тротилом. Бомбу було закладено просто під сидіння пасажирів, і ніхто не помічав невідомий чорний предмет. Аварія сталася між станціями «Тульська» та «Нагатинська». Трагедія забрала життя чотирьох людей, ще 14 не могли самостійно вибратися з вагонів. Пасажирам з легкими забитими місцями довелося по рейках діставатися найближчої станції.
Про те, хто винний, говорили багато. Начебто в скоєному зізналися чеченські бойовики, але після перевірки даних ця інформація не підтвердилася. Допитували також лідерів угруповань сепаратистів, але вони заперечували свою причетність. Справа так і залишилася нерозкритою.
Новий 1998 рік
Ранок першого січня 1998 року почався з жахливого повідомлення: «У Московському метро скоєно теракти». Лише щасливий випадок допоміг цій події не стати трагедією. Невідомий безхазяйний пакунок із проводами та годинами знайшов машиніст поїзда рано-вранці, коли прямував на службу. Він одразу відніс бомбу черговою станцією. Поки вона дзвонила на посаду та розповідала ситуацію, механізм спрацював.
На щастя, сила вибуху була невелика, і чергову та ще двох прибиральниць трохи поранило. Але психологічна травма, отримана ними, була тяжчою. Розслідування події зайшло в глухий кут. Є версія, що цей теракт, і той, що стався на два роки раніше, пов'язані між собою.
Початок 21 століття
З початку 21 століття люди стали побоюватися спускатися в підземку. Причиною цього був вибух метро «Пушкінська» у Москві. Можливо, через те, що про цей теракт було найдокладніше розказано у ЗМІ, а може, тому що жертв було набагато більше, ніж за весь час до цього, але саме з теракту 2000 року над нами нависла серйозна загроза.
Історія події така. Приблизно близько 6-ї години вечора, якраз у годину пік, до одного з кіосків на станції метро «Пушкінська» підійшли двоє невідомих кавказької національності. Вони хотіли зробити покупку за валюту, але продавець у кіоску відмовила їм у цьому, вказавши, що поряд є обмінний пункт. Чоловіки вирушили туди, залишивши свої особисті речі поруч на лаві. Коли вони довго не поверталися, продавець кіоску звернула увагу на пакет і покликала охоронця, який знаходився в іншому кінці зали. У той момент, коли він прямував до бомби, і стався вибух.
Трагедія забрала життя 12 людей, ще близько 120 отримали поранення. Тяжкість завданих ударів збільшувалась ще й тим, що крім тротилу в бомбі були різні гострі залізні предмети.
Спочатку слідчим вдалося вийти на слід злочинного угруповання, але, як показав подальший перебіг подій, до цієї події вони стосунку не мали. Винних за смерть десятків людей так і не знайшли.
2001 рік
Вибухи у метро в Москві тривали. Наступний вибух стався на початку лютого 2001 року на станції "Білоруська". Але ця подія викликала чимало питань та дискусій.
Увечері о 18:50 хтось невідомий залишив чорний пакет під мармуровою лавкою біля зупинки першого вагона поїзда. Декількома хвилинами пізніше пролунав вибух. Потужність його була мала, і весь основний удар прийняла він лавка. Декілька людей було госпіталізовано.
Теракт чи теракт?
Якщо це теракти у московському метро, то чому злочинці діяли так слабко? У бомбі було всього 200 грамів тротилу, і хоча це досить багато, він не був наповнений осколковими елементами, як це роблять для збільшення шкоди. Тим більше бомба була підкладена під лаву, і якби вона була на метр далі, жертв було б набагато більше. Слідство зайшло в глухий кут. Було багато версій, але жодна з них не підтвердилася та не спростовувалася.
І знову лютий
Лютий став фатальним місяцем для московської підземки. Цього разу вибух у метро в Москві пролунав 6 лютого 2004 року. Трагедію пов'язують із ім'ям одного чеченського бойовика – Павлом Косолаповим. Саме його слідство вважає організатором цього та ще кількох інших терактів у столиці.
Вибухи в метро в Москві в лютому 2004 року відрізнялися тим, що цього разу бомба не була підкладена, а її ніс смертник. Він зайшов у підземку в годину пік, яка припадає від 8 до 10 ранку. Саме в цей період найбільша кількість людей поспішає на роботу. Пасажири, які нічого не підозрювали, сіли в другий вагон поїзда, що рухався Замоскворецькою лінією. Вибух стався між станціями "Павелецька" та "Автозаводська".
Трагедія забрала життя 41 пасажира, ще кілька сотень отримали різні травми. Багато людей просто не могли вибратися і задихалися від диму, який виник унаслідок загоряння. Від розриву бомби постраждали три вагони та сотні людей. На цей раз теракт був підготовлений дуже ретельно. Бомба була зібрана за вищим розрядом і наповнена безліччю вражаючих елементів - гайок, болтів, шурупів, цвяхів.
На цей раз слідству вдалося знайти кінці. До теракту виявився причетний не лише Павло Косолапов, а й кілька його соратників. Декого з них вдалося зловити. Над ними проводився суд, рішення якого свідчило про довічне ув'язнення.
Ще один вибух у 2004 році
2004 року теракти та аварії в московському метрополітені почастішали. Столицю охопили жах та паніка. Всього за один рік два напади в підземці, два підірвані літаки, безліч атак у міському громадському транспорті. Аварію на формально не можна віднести до трагедій у підземці, оскільки подія сталася на поверхні біля входу. Але в ЗМІ раз у раз звучали заголовки про те, що метою терористів було саме метро, але з якихось причин їм не вдалося пробратися нижче поверхні землі.
Отже, історія починається близько 8 години вечора в останній день літа 2004 року. Усі поспішають додому, адже завтра – перший день вересня, і треба як слід підготувати дітей до школи. На вході метро чергують поліцейські. Такі запобіжні заходи були введені через теракти, що почастішали. Одному зі службовців здалося, що жінка забарилася при вході в підземку. Її зупинили та попросили пред'явити документи. Жінка розвернулась і пішла геть. Саме в цей момент пролунав вибух. Невідома виявилася смертницею, і в її сумочці було закладено бомбу.
Без жертв не обійшлося. Велика кількість тротилу і предметів, що розриваються, призвела до того, що троє людей загинули на місці, ще семеро були нанесені травми, несумісні з життям, і вони померли дорогою в реанімацію. Сотні поранених були направлені до лікарень.
В одного з постраждалих вдалося виявити підроблений паспорт на ім'я Миколи Самигіна. Слідство вийшло на справжнє ім'я терориста Миколи Кіпкеєва. У цій трагедії він виконував роль куратора. Його завданням було простежити за смертницею, щоб та спустилася до підземки. Але оскільки вона не змогла цього зробити, а вирішила підірвати бомбу прямо біля входу, постраждав її співучасник. Згодом було затримано ще двох людей, причетних до вибуху. Всі вони були засуджені у в'язниці.
Останній вибух у метро у Москві
Після трагедій 2004 року настало затишшя на цілих шість років. Життя столиці повернулося у колишнє русло, всі рани були залатані, як раптом... Серії вибухів у 2010 році оглушили всіх. Ці події стали найгучнішими та найсильнішими за своїм психологічним впливом. Терористи довели: вони не сплять, не вщухли, а готові вести систематичну руйнівну війну.
Вибухи в метро в Москві пролунали з різницею близько півгодини. Перший стався на станції "Луб'янка". Як розповідають очевидці, до вагону поїзда, що підійшов, підійшла жінка, двері відчинилися і після цього пролунав вибух. Сила його була настільки потужною, що відразу забрала життя 24 людей. Справа була в понеділок, о 7 годині 30 хвилин, і метро було переповнене пасажирами. Закрити підземку повністю здавалося нереальним, тож рятувальники лише перекрили постраждалу станцію для усунення наслідків.
Всі інші лінії працювали, і це не завадило другій жінці-смертниці виконати свій зловісний план уже на станції "Парк культури". Схема була аналогічною: підійшов поїзд, пролунав вибух. Потужність цієї бомби була меншою, внаслідок чого одразу померли 12 людей. Пізніше ще четверо не вдалося врятувати лікарям-реаніматологам. Рахунок поранених та постраждалих йшов на кілька сотень.
Вибухи у метро у Москві були лише початковою точкою для подальшої серії терактів уже на поверхні землі. Це був цілий ланцюг спрямованих дій бандитського угруповання. Слідству практично одразу вдалося вийти на слід злочинців. Як повідомлялося пізніше, було ліквідовано організатора загального хаосу - Магомедалі Вагабов.
Довга історія вибухів
Історія вибухів у московському метрополітені триває вже два десятки років. Місця вибухів на схемі московського метро відзначені червоним.
Це одна з головних бід 21 століття. І наше з вами завдання – завжди бути напоготові. Виконуйте вказівки брошур, вивішених у підземці, звертайте увагу на підозрілих осіб та завжди повідомляйте про невідомі безхазяйні предмети. Невідомо, що готують угруповання у майбутньому, але ми з вами завдяки пильності та акуратності можемо зупинити їх.
