Всі читали Алісу Керрола? А все бачили переклади знаменитого Бармаглота? Дивимося і радіємо!
Бармаглот
переклад Д. Орловської
Варкалось. Холявко шорькі
Штрикають для наведення,
І хрюкоталі зелюки,
Як мюмзики в мове.
Про бійся Бармаглота, син!
Він так свірлеп і дикий,
А в глуще риміт велетень -
Злопастний Брандашмиг.
Але взяв він меч, і взяв він щит,
Високих сповнений дум.
У глущобу шлях його лежить
Під дерево Тумтум.
Він став під дерево і чекає,
І раптом граахнул грім -
Летить жахливий Бармаглот
І пилкает вогнем!
Раз-два, раз-два! Горить трава,
Взи-взи - стріжающій меч,
Ува! Ува! І голова
Барабардает з плечей.
Про светозарний хлопчик мій!
Ти переміг в бою!
Про храброславленний герой,
Хвалу тобі співаю!
Варкалось. Холявко шорькі
Штрикають для наведення,
І хрюкоталі зелюки,
Як мюмзики в мове.
Верлиока
Переклад Щепкиной-Куперник
Зеленавкі хрющалі часом.
- "Милий син, Верліока біжи, як вогню,
Бійся беручких кігтів і зубів!
Бійся птиці Юб-Юб і послухай мене:
Неукротно лютий Драколов ".
Вийняв меч він бурлатний тоді з піхов,
Але дочекатися ворога все не міг:
І в глиб думу свою занурений,
Під гілками Тум-Тума приліг.
І поки віддавався він дум своїм,
Верлиока раптом з лісу - шусть!
З дивляться його - жар, з дишіл його - дим,
І пихкаючи, раздиряется пащу.
Раз і два! Раз і два! .. Окровілас "трава ...
Він пронизав Верліока мечем.
Той лежить неживий ... А з його головою
Скоропис, полетів він скачемо.
- "Сину, ти зло погубив, Верліока вбив!
Обмнімі мене - подвиг здійснений.
Мій Блестянчік, хвала! .. Урла-лап! Кур-ла-ла! .. "
Зауракал на радості він ...
Було супно. Кругтелся, гвинти по землі,
Скліпкіх Козей царапістий рій.
Тихо Мисик зграйка грустела в імлі.
Зеленавкі хрющалі часом.
Тарбормошкі
переклад А. Щербакова (?)
За неперевіреними даними, з перекладу "Аліси", опублікованого в журналі "Багаття" в кінці 60-х або на початку 70-х. Якщо у вас є більш точні відомості, повідомте мені, будь ласка!
Розгрень. Юрзкіе хомейкі
Просвертелі весь травас.
Айяяют брискунчейкі
Під Скорячий ричісжас.
Син мій, бійся Тарбормота!
Він пазуристих, ікластих і лютий.
Не ходи через болото:
Адже там Цапчікі живуть!
Бострем меч бере він в руки,
Стрембежіт в лісовій яр
І в яру у корнягі
Чекає, коли нагряне ворог.
Тяглодумчіво стоїть,
Чекає він, і ось,
Бурворча, бреде крізь хащі
Пламеглазий Тарбормот.
Він як крикне! Меч як жікнет -
Голова летить геть!
З нею під пахвою він підстрибом
Повертається додому.
Переможець Тарбормота!
Дай тебе я лобзніму!
Урробраво! Прівеслава! -
Каже батько йому.
Розгрень. Юрзкіе хомейкі
Просвертелі весь травас.
Айяяют брискунчейкі
Під Скорячий ричісжас.
* * *
переклад Вл. орла
Виблискують ... Скойкіе сюди
Вовче у розвів.
Дрожжалі в лужасе грона,
І крюх засвіревел.
"Ти Умзара бійся, мій син!
Його слідів шукати не смій.
І пам'ятай: не ходи один
Ловити Сплетністих Змій! "
Свій чудо-юдоострий меч
Він взяв і рушив вперед,
Але - сповнений дум - він під Зум-Зум
Розлогий йде.
І ось, поки він міцно спав,
З'явився Умзар вогневої,
І він на Рибцаря напав:
Ти чуєш дзвінкий виття?
Так, диво-юдоострий меч
Сильніше Умзара стократ!
Звір поголений, Герой поспішає,
Поспішає споржественно назад.
"Я Побреду його, Старий!
Дозволь, тебе я обійму! "-
"Ось це годину, ось це мить!" -
Батько сказав йому.
Виблискують ... Скойкіе сюди
Вовче у розвів.
Дрожжалі в лужасе грона,
І крюх засвіревел.
Глухоморр
переклад Бульби Каморри
Ребухалі Лобза і кусіна,
І Бабека Курава ния стопи
Шевелістьямі ібн-херосіна.
"Стеріг Глухоморра з Морро, мій зай,
Він небезпечніше ста Злодіраков! "
Але, її НЕ послуша, сказав: "Дерезай!"
Мамінзай Веліпут Зупараков.
Він Натела голопанцірь і випутіл в жах,
Сверкуном сверкотая сверепо,
Але прімгнул на квітучий ТИВАН полежуть
Під розлогим пнем Тугорепа.
Тут з'явився йому, грізний випнувши пуп,
Крізь смеркання ти-вінди-вана,
Мерзенний хав дуюдуд, Глухоморр-хулахуп,
Звереща, немов кран завивання.
Пир-до-дир! пир-до-дир! - сверкотает сверкун,
Глухоморр убегат в Зімораков,
Але наздогнав, і відсік його зло-говоркун
Мамінзай Веліпут Зупараков.
"Ти побив Глухоморра з Морро, Машер?
Валі-Вац! Хейлі-вей! Ай-люлі!
Ми навіки вгвоздючім в могутній Торшер,
Як чудовисько перемогли ".
Лозовелі від хліпеня ялинки пні,
Ребухалі Лобза і кусіна,
І Бабека Курава ния стопи
Шевелістьямі ібн-херосіна.
Іспепелін
переклад Бульби Каморри
Мерцалов падала з небес
На прелолестную об землю,
Пеліканкан будикал ліс,
І вершаліла темь.
"Ти в колобродити Нейди, малюк!
Там бродить змій Іспепелін,
Тігрозний ктот Кішмякішмишь
І Птероцапеллін! "
Але взяв він гострий пі-рожен,
І Крібле-граблі, і пулапс,
І встав, у роздумах занурений,
Під хрестоцвітних Грапс.
І ось, поки він там стояв,
З шішел-Мішалов, з елин,
Бурмило вогонь з раззевал,
Летить Іспепелін.
Вжик! - пі-рожен, Бадах! - пулапс,
І Крібле-граблі бумс і крак!
Главец відрубаний - і колапс.
Переможений грізний ворог.
"Ти переміг Лісове Зло?
О, хоробрий син! О, славний мить!
Халва тобі! Калі! Кало! "-
Бурліковал старий.
Мерцалов падала з небес
На прелолестную об землю,
Пеліканкан будикал ліс,
І вершаліла темь.
Гмирі
переклад С. Сергєєва
Твердів. тугоплавкий смав
Струменів по трубі,
Зморшки скакали у канав,
Прищ виліз на губі.
Синок, за лісом Гмирі живе,
Смердючий він і лиховісний!
А в ліс підеш - тебе зжере
Інцефалітний кліщ.
Але взяв він репелента бак,
Взяв меч, черевик і шланг.
І лісом задкував як рак,
Під дуб заповз як танк.
Але виявлено він, і ось
Вже Гмирі до нього летить!
І, недоїдаючи, бутерброд
Вилазить з орбіт.
Але він вдарив черевиком
За щелепи Гмиря!
І той оплюхнувшім мішком
Поник під ліхтарем.
І ось герой наш злоползёт,
Свистячи, як какаду,
Додому з перемогою, і несе
Кліща в своєму заду.
Так що ж, ти в щелепу дав Гмирю?
І кліщ в штани заліз?
Я весь від радості горю,
Синок ти мій, болбес!
Твердів. тугоплавкий смав
Струменів по трубі,
Зморшки скакали у канав,
Прищ виліз на губі.
Гризлік
переклад С. Іванової, вона ж dejavue
Смуркался ліс, і Висунь
Хівлялісь на стуку.
І отвержалісь Блескуна
В їх зорклівих очах.
"Чи не снуйся в глужбіще, мій син!
Там Гризлік і Пузон
Морчалят стражденних чолов'яга,
Завивши, як Кобзон.
Але взяв він Мойсчери і Віп,
І закривак, і німець:
Нехай Гризлік там в Тумге не спить,
Передчуваючи кінець.
І в ліс він тихо прошмикнул,
І внямчіво варто.
Але чути сухотреск і гул -
Те Гризлік свербещіт.
І пзикнул німець, і підскочив,
І вхряпнулся в зевун.
В тумані звербіще спочив,
Втративши свій главун!
"Мій Пирков син! Мій Геракакл!
Ти переміг і живий!
Тебе возромансім в століттях,
Щоб Живчик був полохливий. "
Смуркался ліс, і Висунь
Хівлялісь на стуку,
І отвержалісь Блескуна
В їх зверклівих очах.
Кошкар
переклад Костянтина Соколова
Отдневéлось. Вéтварь кнóчіл,
В травах ховалася Звара
І звезтічек молочний розчерк
Тьмопорхал, спокій даруючи ...
"Син, будь боїться ночі,
Темрява пресонная вража,
І не стане мружиться очі
Всяк, хто життям дорожить. "
Але, опасть НЕ іспужен,
Чи не боячись темряви,
Дня працями ооружен,
Йшов снамцам він дерти хвости.
Раптом! Сомнегой надушитися,
З п'ят до пащі вжившись в плед,
Ах! Добрун Кошкар приснився,
Милий друг полохливих років.
Раз! Кошкар, збентежило відсіччю,
Огнежаліл ніжність темряви.
Два! Захопившись страшним суперечкою
Чи не зберіг Кошкар глави.
"Славний хлопчик, спи спокійно,
Чи не повернеться злий Кошкар.
Ти в ленівчестве гідному
Сни зберіг від нових сварок! "
Отдневелось. Ветварь кночіл,
В травах ховалася Звара
І звезтічек молочний розчерк
Тьмопорхал, спокій даруючи ...
Бормочун
переклад С. Скловського
"Шумів очерет, дерева гнулися ..."
(Популярна пісня)
Це був блестікучій і слизової ігруху,
"Бормочуна жахливого бійся, синку,
Чіпких лап його, хижих кусючих іклів!
Бійся птиці Жубжуб ... Якщо б тільки ти міг
Уникнути Тряпомода реп'яховою оков! "
Взяв він у руку свій гостро заточений меч,
В байраках з ярами нишпорив ворога ...
Притомленим, під деревом надумав прилягти,
Відпочити і злегка подумати поки.
Але, перервавши несподівано цей процес,
Бормочун огнеглазий стрімголов налетів.
Вигинався дугою Комишани ліс
І під ним бурмотів і тріщав, і кректав ...
Раз два! Раз два! Крізь виття і крізь жар вогневої
Ненаситне лезо кришить в салат ...
Ворог здох і засох, і з його головою
Скок-підскоки він галопом помчав назад.
"Невже убитий, нарешті, Бормочун?
Дай обняти тебе, мій осяйний малюк!
Ох чудовий деньок! "- Реготав він лікаря ...
І у відповідь йому радісно вторив очерет.
Сам він був блестікучій і слизової ігруху,
Він то скрадався бочком, то крутився дзигою,
І смердючих дразнючек, як капосних мух,
Розганяв вранці в городі сачком.
Вурдалак
переклад без підпису
Сутеніло. важкі жуки
Літали, повітрям брязкаючи.
Цикади співали, павуки
Плели тенета дня.
О, бійся Вовкулака, син,
Його іклів, його пазурів,
О, бійся птахів Некрофілін,
Інших нічних звірів!
Але син з піхов вийняв меч
І поскакав назустріч темряві,
Тремтячи від передчуття зустрічі
В біжать верст в'язниці.
Він встав під Дуб, і нервово чекав ...
З гущавини Вурдалак виник -
Вогнем весь лик його палав
І кров голодував мову.
Раз два! Раз два! Туди сюди!
Стрижем виблискує жаркий меч!
Пал звір, і нежиті глава
Прив'язана запліччя.
Про бог, переможений Вурдалак?
Дай мені, сину, тебе обійняти!
О, радість! Ми боялися так! ..
Чи не знав він, що сказати.
Сутеніло. важкі жуки
Літали, повітрям брязкаючи.
Цикади співали, павуки
Плели тенета дня.
Корчубей
переклад Д. Маніна
В отруті голубок лісу,
І гризящно мошки Хокусай.
"Милий син, борогат і злав Корчубей,
І пурга його необорзіма.
Та й Птах Зубзуб не зовсім горобець -
Глотозлавая вообразіна. "
Він схилив голову над своєю булатвой,
Після оттопоравілся в шлях.
Троє Сутін крокував і Малевич втомився
І приліг під Дубук обдохнуть.
Він лежав, коромисло, серед морщних Древо,
Раптом, погонь з грязніц свідрігая,
Волкпозорний і вобла, головліт Корчубей,
Шарманя, гребезжа, камбали.
Раз! - вскакает герой, два! - своєю булатвой
Просквонзает впротик, і - ба-бах! -
Звалився додолу лиходій, і йому молодій
Отсверкает главу і абзац.
"Ти з перемогою такий Воропая додому,
Суперсин мій, гіп-гіпер-ура! "
"О-ля-ля! Ой-люлі!" - лунало далеко, -
Халі-гали вони до ранку.
Свечернело. Вужів плюговие сторчкі
В отруті голубок лісу,
Дві стрекошкі стирчить свої п'ятки,
І гризящно мошки Хокусай.
Пакід
переклад Соні Гантман
Хашухілось. Густів шахор,
Яреах Кохаві.
Ярок Зерубавлей хор
Хатуль і Клава.
Ти не місхачь з Пакідом, бен,
Він Сака, Пакід.
Як злий бітуаха сохен
Ношехіт і торфу.
Не здумай робити цаадов
У його ніярний пекло!
Але він, гібор, сильний як дов,
Вже поспішає в Місрад.
Хіківші тор майже пекло кан,
Ногою патхает двері,
А там - Пакід! Сафам, закінчувати -
Мабатом - хижий звір.
Ахат і штайм! Ішурія під ніс,
А в вуха - дібурім.
І впав Пакід. І тофес ніс,
Хотеметом кріпимо.
Весь свій кавод тобі несу,
Гібор аміцний мій,
Ніцахнул ти мас Ахнас,
Пакіда з Медіною!
Хашухілось. Густів шахор,
Яреах Кохаві.
Ярок Зерубавлей хор
Хатуль і Клава.
(Див. Тж. Пояснення для
бажаючих зіпсувати враження)
Бурімор
перевела М-ка (за мотивами улюблених буриме)
Творилося. Томився мінгрел,
Кінг-Конг в хокей грав,
Курлоцефал уві сні сопел,
Зміївся інтеграл.
"Жах затятий Бурімор,
О, мій Невинний Крох, -
Від рядків його зів'яв паркан,
Горбатий ящір здох! "
Він взяв титановий гарпун,
Верблюда осідлав,
У древа Ча, суворий і юний,
У роздумі постояв.
Аж раптом - з лісу напролом,
Тримаючи бере, як щит,
Як коромисло, під кутом
На Кроха ворог летить.
Удар! Ще! Лупив в упор
Гарпун по раз раз,
І впав додолу Бурімор,
Брязкаючи, як мідний таз.
"Ти Бурімора - Р-Р-Р і КЛЯ ?!
О, милостива звістка!
Гляди ж - в небі вензелі
В твою склалися честь! "
Творилося. Томився мінгрел,
Кінг-Конг в хокей грав,
Курлоцефал уві сні сопел,
Зміївся інтеграл.
півтораки
переклад Беллінсгаузена І. Лазарева
"Інокентій! Не пий цю гидоту довіку,
Обернеться веселощі бідою.
Станеш лисий, немов гірський гарячий абрек,
З правовірної в століттях бородою! "
Але нажаль! - Інокентій сумнівам чужий,
Міцно ложку за ніжку схопивши,
Під платаном, чай, дме цей доблесний чоловік
Сидр, коньячества, аперитив.
Раптом, несподівано, в середовищі випарів пивних,
Від захоплення банально риком,
Півтораки несе десять раків річкових
І, потайки, півтора цегли.
Двадцять два! Тридцять вісім! Сімнадцять! І ось,
За живіт вхопившись, впав,
Регочучи, Полторак - такий анекдот
Інокентій - о, майстер! - назвав.
"Інокентій, товариш, наверх, по місцях,
Анекдот твій запам'ятають століття! "
Аплодує воїну Узбекистан,
Від Техаських пейзан два вінки.
Пізній вечір. Коник скрекоче в кущах,
Чорний Ворон висить із зіркою.
Перемігши в собі гордість, сумніву і страх,
Інокентій п'є чай з резедою.
Лукомор'я
переклад Коша Мяученного
Послащается люблонніце ціточніка,
перекаплівшей бощу стерпанія
У Лукомор'я замершало,
Оцепенял Дуброва золоте,
І несмикающе Коша
Брожал, листя оточать.
"Мій Снук! Прагне Лукомор'я!
І дражнили клеготних зверіщ!
Там виморяет Чертомора
І з ним трітирнадцать друже! "
Але смерзко він взостал оруло
І уджунглобілся в дрес.
І під разветвістим танчулом
Призупинили на долчаса.
Він Твері виглазал нетомно:
Через плітки Ветли
Блескнул огнялом жар гігромний
І Лукомор'я взвикнул рев.
Але дресь орулом растесая,
Він Лукомор'я шкрудь проншіл
І, звепря тручелом встрясая,
Повратно до предцу возпешіл.
"Істел ти свердлив Лукомор'я?
Дочекавшись дліннославний мить!
Сольні, мій Снук, моя отгоріт! "
Торжбу зрадіють Седрік.
У Лукомор'я замершало,
Оцепенял Дуброва золоте,
І несмикающе Коша
Брожал, листя оточать.
Далі буде...
Цей термін має також інші значення див. Бармаглот (значення). Бармаглот Jabberwocky ... Вікіпедія
Значимість предмета статті поставлена \u200b\u200bпід сумнів. Будь ласка, покажіть в статті значимість її предмета, додавши в неї докази значущості за частковими критеріями значущості або, в разі якщо приватні критерії значимості для ... ... Вікіпедія
Бармаглот: Бармаглот Бармаглот (фільм) фільм Террі Гілліама Jabberwocky (рок опера) «Бармаглот», альбом Клива Нолана і Олівера Уейкмена, записаний в 1999 році ... Вікіпедія
Видавець ... Вікіпедія
Террі Гілліам Terry Gilliam Террі Гілліам в 2010 році ... Вікіпедія
Цей термін має також інші значення див. Аліса. Аліса в Задзеркаллі Аліса в Задзеркаллі (англ. ... Вікіпедія
Обкладинка оригінальної американської версії гри під Windows Розробник Rogue Entertainment ... Вікіпедія
- «Глока куздра Штек будланула бокра і курдячіт бокрёнка» штучна фраза на основі російської мови, в якій всі кореневі морфеми замінені на безглузді поєднання звуків. Незважаючи на це, загальний зміст фрази зрозумілий: деякий, певним ... Вікіпедія
Гілліам, Террі Террі Гілліам Terry Gilliam Террі Гілліам в 2009 році Ім'я при народженні: Терренс Венс Гілліам ... Вікіпедія
Террі Гілліам Terry Gilliam Террі Гілліам на Каннському кінофестивалі, 2001 рік Ім'я при народженні: Терренс Венс Гілліам Дата народження ... Вікіпедія
книги
- Казки Братів Грімм Країна Чудес Том 1, Грегорі Р .. Існує світ божевілля і зла, століттями живиться розсудливістю нашого світу. Але багато років тому колишній правитель Країни Чудес - злісний Бармаглот - був повалений неймовірним героєм. Кейлі Ліддл ...
- Школа Довго і щасливо Світ Країни Чудес, Хейл Ш .. У країні Довго і щасливо почали відбуватися дивні речі, все пішло шкереберть, стало шкереберть. Одним словом, по-вандерлендскі! З'явилися брандашмигі, предмети і рослини ожили, а ...
JABBERWOCKY
All mimsy were the borogoves,
And the mome raths outgrabe
Beware the Jabberwock, my son!
The jaws that bite, the claws that catch!
Beware the Jubjub bird, and shun
The frumious Bandersnatch!
He took his vorpal sword in hand:
Long time the manxome foe he sought -
So rested he by the Tumtum tree
And stood awhile in thought.
And, as in uffish thought he stood,
The Jabberwock, with eyes of flame,
Came wiffling through the tulgey wood,
And burbled as it came!
One, two! One, two! And through, and through
The vorpal blade went snicker-snack!
He left it dead, and with its head
He went galumphing back.
And hast thou slain the Jabberwock?
Come to my arms, my beamish boy!
A frabjous day! Callooh! Callay!
He chortled in his joy.
Twas brillig, and the slithy toves
Did gyre and gimble in the wabe:
All mimsy were the borogoves,
And the mome raths outgrabe.
Бармаглота (пер. Д. Орловської)
Варкалось. Холявко шорькі
Штрикають для наведення,
І хрюкоталі зелюки,
Як мюмзики в мове.
Про бійся Бармаглота, син!
Він так свірлеп і дикий,
А в глуще риміт велетень -
Злопастний Брандашмиг.
Але взяв він меч, і взяв він щит,
Високих сповнений дум.
У глущобу шлях його лежить
Під дерево Тумтум.
Він став під дерево і чекає,
І раптом граахнул грім -
Летить жахливий Бармаглот
І пилкает вогнем!
Раз-два, раз-два! Горить трава,
Взи-взи - стріжающій меч,
Ува! Ува! І голова
Барабардает з плечей.
Про светозарний хлопчик мій!
Ти переміг в бою!
Про храброславленний герой,
Хвалу тобі співаю!
Варкалось. Холявко шорькі
Штрикають для наведення,
І хрюкоталі зелюки,
Як мюмзики в мове.
ТАРБОРМОШКІ (пер. А. Щербакова)
Розгрень. Юрзкіе хомейкі
Просвертелі весь травас.
Айяяют брискунчейкі
Під Скорячий рижічас
"Син мій, бійся Тарбормота!
Він пазуристих, ікластих і лютий.
Не ходи через болото:
Адже там Цапчікі живуть! "
Швидкий меч бере він в руки
Стрембежіт в лісовій яр,
І в яру у корнягі
Чекає, коли нагряне ворог.
Тяглодумчіво стоїть
Чекає він і ось,
Бурворча, бреде крізь хащі
Пламеглазий Тарбормот.
Він як крикне! Меч як жікнет
Голова летить геть!
З нею під мишку він підстрибом
Повертається додому.
"Переможець Тарбормота!
Дай тебе я лобзніму!
Урробраво! Прівеслава!
Каже батько йому ... "
Розгрень. Юрзкіе хомейкі
Просвертелі весь травас.
Айяяют брискунчейкі
Під Скорячий рижічас.
ДЖАББЕРВОККУШКА1 (пер. В. і Л. Успенские)
Сварнело. Провка Ящук
Паробуртелісь по вселянке;
Хворчастни були швабракі
Зелін чхрилі в іздомлянке.
"Син! Джаббервокка бережися:
Жахливі дзьоб його і лапа.
І птиці Джубджуб стережись
І опаужься Бендерцапа! "
Взявши свій чумеч, він йшов на шум,
Шукав ворога кровавологі
А поруч дерева Тумтум
Зупинився на дорозі.
Варто грозумчів і гневок, -
Раптом огнеглазий і гарчить,
Димуючи захопленням, Джаббервокк
Летить до нього глумучей хащами.
Але криво-косо чумеч кривої
Чікчікает над Джаббервокком,
І ось з відрубаною головою
Герой мчить торжескоком.
"Як? Він вбив його? Дивись!
Хітральчік мій, сину лучавий!
О, Хараре! О, Хараре!
Який день героеславий "...
Сварнело. Провка Ящук
Паробуртелісь по вселянке;
Хворчастни були швабракі
Зелін чхрилі в іздомлянке.
Верліока (пров. Т. Щепкіна-Куперник)
Зеленавкі хрющалі часом.
- "Милий син, Верліока біжи, як вогню,
Бійся беручких кігтів і зубів!
Бійся птиці Юб-Юб і послухай мене:
Hеукротно лютий Драколов ".
Вийняв меч він бурлатний тоді з піхов,
Але дочекатися ворога все не міг:
І в глиб думу свою занурений,
Під гілками Тум-Тума приліг.
І поки віддавався він дум своїм,
Верлиока раптом з лісу - шусть!
З дивляться його - жар, з дишіл його - дим,
І пихкаючи, раздиряется пащу.
Раз і два! Раз і два! .. Окровілась трава ...
Він пронизав Верліока мечем.
Той лежить неживий ... А з його головою
Скоропис, полетів він скачемо.
- "Сину, ти зло погубив, Верліока вбив!
Обмнімі мене - подвиг здійснений.
Мій Блестянчік, хвала! .. Урла-лап! Кур-ла-ла! .. "
Зауракал на радості він ...
Було супно. Кругтелся, гвинти по землі,
Скліпкіх Козей царапістий рій.
Тихо Мисик зграйка грустела в імлі.
Зеленавкі хрющалі часом.
УМЗАР (пер. В. Орла)
Виблискують ... Скойкіе сюди
Вовче у розвів.
Дрожжалі в лужасе грона,
І крюх засвіревел.
"Ти Умзара бійся, мій син!
Його слідів шукати не смій.
І пам'ятай: не ходи один
Ловити Сплетністих Змій! "
Свій чудо-юдоострий меч
Він взяв і рушив вперед,
Але - сповнений дум - він під Зум-Зум
Розлогий йде.
І ось, поки він міцно спав,
З'явився Умзар вогневої,
І він на Рибцаря напав:
Ти чуєш дзвінкий виття?
Так, диво-юдоострий меч
Сильніше Умзара стократ!
Звір поголений, Герой поспішає,
Поспішає споржественно назад.
"Я Побреду його, Старий!
Дозволь, тебе я обійму! "-
"Ось це годину, ось це мить!" -
Батько сказав йому.
Виблискують ... Скойкіе сюди
Вовче у розвів.
Дрожжалі в лужасе грона,
І крюх засвіревел.
ЗМЕЕГРИЧ (пер. Л. Яхніна)
Червело. Ужние мраві
Кузан на сновові.
За Нісом Пралена Курава,
Склюняя пелаву.
А дліннохрастий Змеегрич
Уже Репта на зель,
І чути плюстоустий злич
За трінижди мезель.
І хребосклон Темель. І бум
Гулел, як барабан.
Під дерном Верево Тум-Тум
Храбо Гатирь затамувавши.
Твержал в міцних він чит і щеч,
І пильно його смолел.
Він Змеегричу міг отсвечь
Трінижди головел.
Вартою, вжалила Змеегрич,
Мерз своєї дрожбой!
Але зустрічей заграчіл Воплі крич
І риклий крила виття.
Звекнул - раз-раз! - плоострий щеч,
І грикнул дліннохраст.
Смерщела мразкая каліч.
Ура! Скинений злобаст!
Червело. Ужние мраві
Кузан на сновові.
За Нісом Пралена Курава,
Склюняя пелаву.
БОРЧАРДЕС (пер. М. Вербицького)
Однак яскрава, і смятние лаки
Кругалісь, разлавкіе, в Лазні овоче
Стиналісь тополстие полнокатакі
І були ЕСАТ лями іхочі.
"Про бійся Борчардеса, син, його зуби
Відточені гостро і кігті виблискують!
Жахливо увагу птиці Жубжуби
І страшний бурліственний Ларбокадаяц. "
Бере поротрубенний меч і виходить
Він довго шукав мердолагостной битви
Hе може знайти, і у дерева, на кшталт
Бамба, він стоїть в тиші і молитві
І лагостной думою і клен повний,
Він бачить, як Борчердс, сдіревий і мляві
Шість, голосно брулькает, очі як зерна
Вогню, раз і два - раз і Ясь крізь діброву.
І крізь, раз і два, раз і два, крізь і через,
Як меч поротрубенний краско метає!
І мертвого здорона труп сховавши в верес
Він з черепом похмурим додому пормошает.
"Прийди до мене, ангел, перемогою славен!
Сум'яття радості, плявная прелесть!
Прелественний день! Пре! Евое! ІАО! "
Він хрюкав з гідністю, радістю пінячись.
Ярка превленье і смятние лаки
І кугом, разлавкіе, в Лазні Асер,
Тополстие ЛЯПКО полнокатакі
І лями ЕСАТ, ріпку в міру.
МОРДОЛАК (пер. Д. Коновальчик)
Ложбілась смути у возлесов.
Смерчкі хилиться в зем.
Жельдей мурчал горлосов
Був понад хряпот всім.
Отроч! Смрачен Мордолак,
Угрюмов та ловещ,
А в Стародавньому створожітся совраг -
Воротлівий Заплещ!
Але, хватно задимів січ,
Храбрелец в Злати вліз
І поскачествовал назустріч
Там - тамтешніх древ.
Затайно скороти за щит
І в чекав уперся гляд,
Він зрів, як Мордолак трищіт
І огнемечет сморід!
Раз - два - всь крежет! але Гударі
Взи - взи - бив ланки січа,
І гряхнул головянний шмар,
Упадно дохоча!
Про дерзновейшій мій храбрёл!
Твій цветел горделік!
Співають возлес і мшарний мздол,
Як змусив твій великий!
Ложбілась смути у возлесов.
Смерчкі хилиться в зем.
Жельдей мурчал горлосов
Був понад хряпот всім.
Убещур (пер. Д. Маніна)
Суст умеркі. У мраве
Куржо Зімніть Петляков
І волосиста Головей
Вопел у Воп-річки.
"Син, убещур бережися,
Його кликтей, глушить і грил.
Звелено він, ніж Птах Грись,
Гризнею, ніж Дирбущіл! "
Він встав з мечем, сказав "Ризикнемо!"
І день і ніч всюди ріскал.
Але нужденний, і ліг в тінь
Під старий Саксакал.
Раптом задрощал дрімучий ліс
І птиці злетіли, орибев -
Те убещур гримучий ліз,
І ізверкал Огнєва.
"Урай! Урой!" - скрикнув герой,
Разячи мечем, що було сил.
І звей порухи і тухлий дух
З пусти випустив.
"Віват! Побейда! Бравево!
Ізвраг пошкоджено напровал! "-
У поб'ятья уклавши його
Батько воскліковал.
Суст умеркі. У мраве
Куржо Зімніть Петляков
І волосиста Головей
Вопел у Воп-річки.
Про Холявко шорькі
Cтіхотвореніе яке почула Аліса в країні чудес. Давним-давно, коли Земля була плоскою, існував такий добрий мультфільм "Аліса в країні чудес", знятий за книгою Льюїса Керолла. І Аліса якось раз загнула смішний віршик: Варкалось. Холявко шорькі штрикають для наведення. І хрюкоталі зелюки, як мюмзики в мове. Обойся Бармаглота, син, він зол, свірлеп і дикий. А в кущі риміт велетень - злопастний Брандашмиг. Бубух-бубух горить нава, взи-взи стріжающій меч. Ува-ува і голова барабардает з плечей. Про светозарний хлопчик мій, ти переміг в бою. Про храброславленний герой, тобі хвалу співаю. Варкалось. Холявко шорькі штрикають для наведення. І хрюкоталі зелюки, як мюмзики в мове. Це переклад Заходера (або Хармса?), А вірш називається "Бармаглот" (Jabberwocky).
Варкалось Холявко шорькі англійською
Якось раз я переглядав старі демки, і мені на очі потрапила колекція LitleMusic 1-5 (саме _litle_), написана "хакером" GOTEF в 1993 році. І в третій частині був англійський варіант! Ось він: Twas brilling, and the slithly toves Did gyre and gimble in the wabe: All mimsy were the borogoves, And the mome raths outgrabe. Beware jabberwock, my son! The jaws that bite, The claws that catch! Beware the jubjub, and shun the jrumious brandersnatch! He took his vorpal sword in hand: Long time the manhome foe he sought - So rested he by the tumtum free, And stood awhile in thought. And, as in uffish thought he stood, the jabberwock, With eyes of flame, came whiffling through the tulgey wood, And burbled as it came! One, two! One, two! And through and through The vorpal blade went snicker-snack! He left it dead, and with it "s head He went galumphing back. And hast thou slain the jabberwock? Come to my arms, my beamish boy! O frabjous day! Callooh! Callay! He chortled in his joy." Thas brilling, and the slithy toves Did gyre and gimble in the wabe: All mimsy were the borogoves, And the mome raths outgrabe. Пам'ятається, я намагався його перевести, навіть підходив до нашої англійці в інституті, але що запитувати з людини, нездатного перевести "Ye Olde";) І тільки через два роки (в 1996) я звів всі ці факти воєдино. Ще один прикол, пов'язаний з віршиком - прочитайте російський варіант і подивіться на оточуючих. Серед моїх знайомих за 5 років тільки один знав слова і ми вже на пару шокували;) слухачів.Інші статті номера:
Intro - вступ від редакції. |
буркотун тижні - про наболіле. |
Хочете Party? - даєш FunTop_Y2K !!! Що крутіше - код або дизайн? А чи не є чанкі тупиком? |
ANSI і ASCII ART - Бачили ми графіку з деяких літніх party. Ну це щось! А на конструкції Хаосу суцільна маячня! |
Сплюнув і брудно вилаявся - Принцу Чарльзу виповнилося приблизно 50 років ювілею. А Міккі Мауса точно 70. Порадокс! |
Не пив я пива багато років - наша незакінчена ода Пива! |
Писати на стінах туалету - афоризми на партах, стінах, в газетах. Туалет як дзеркало душі. |
Про Холявко шорькі - смішний віршик від Аліси в країні чудес. |
Не треба Ля-ля! - вельми прикольні віршики. |
FAQ YOU! - pуководства до самогубства. |
Interface або междумордіе? - що дістає в оболонках до електронної пресі. |
чорнокнижник - Я чаклун, я продав свою душу Князю Тьми! |
автори - автори газети. |
Схожі статті:
"Jabberwocky" багато разів намагалися пародіювати.Цей вірш не відрізняється глибоким змістом (якщо не шукати) і низкою довгих нудних строф, але воно змусить вас стрепенутися і можливо вивудить посмішку.
Бармаглот (англ .Jabberwocky , Російський переклад Діни Орловської)
Вірш «Бармаглот» знаменитого англійського письменника Льюїса Керрола вперше було опубліковано в 1855 році на сторінках журналу «Міш-Меш», видання, яке випускав автор в рукописному вигляді для своїх домашніх. Пізніше вірш стало прологом до однойменної балади в книзі «Аліса в Задзеркаллі». «Бармаглот» по праву вважається найвідомішою спробою ввести в мову слова, які не існують, але тим не менше підкоряються всім законом мови. Перше чотиривірш являє собою набір з не існують слів, за винятком службових. Пізніше рядки з вірша були не раз використані іншими письменниками в своїх роботах. "Бармаглот", - це вигадане чудовисько-дракон, вбити якого може тільки "Vorpal Sword" ( "Смертоносний Меч").
У 1871 році Керролл опублікував свою повість «Аліса в Задзеркаллі». На самому початку повісті Алісі зустрічається вірш «Бармаглот», яке описує вбивство чудовиська. «Гострий меч» зустрічається у вірші двічі, в двох варіантах:
He took his vorpal sword in hand
The vorpal blade went snicker-snack!
Як і у випадку з багатьма іншими словами цього твору, сенс слова «vorpal» випливає з його контексту. Зазвичай він розуміється як прикметник зі значенням «смертельний» або «гострий», однак може позначати і матеріал (в деяких перекладах - «бурлатний»). Олександр Тейлор, автор біографії Керолла «The White Knight», припустив, що слово складене з букв слів «verbal» і «gospel». Сам же Льюїс Керролл одного разу написав: «Боюся, що я не зможу пояснити" vorpal blade "».
варкалось - восьмій годині вечора, коли вже пора варити вечерю, але в той же час вже трішечки сутеніло (в іншому перекладі четвертій годині пополудні)
холявко - хисткий і спритний;
шорёк - помісь тхора (в оригіналі Керролла - борсука), ящірки і штопора;
штрикають - весело стрибати, пірнати, крутитися;
нава - трава під сонячним годинником (простягається трохи направо, трохи ліворуч і трохи назад);
хрюкоталі - хрюкати і реготати (варіант - літати);
зелюк - зелений індик (в оригіналі - зелена свиня);
мюмзики - птах; пір'я у неї розпатлане і стирчать в різні боки, як віник;
мова - далеко від будинку (Дурниця визнається, що сам в цьому не впевнений).
У перекладі Володимира Орла вірш називається «Умзара Зум»
