Софісти - вчителі мудрості (філософська школа в Стародавній Греції, 5-6 ст. До н.е.) - виступали як теоретики і філософи-педагоги, що навчають грома-дан філософії, ораторського мистецтва і іншим зна-вам. Свою правоту в диспутах вони доводили за допомогою "софизмов" - логічних прийомів, хитрощів. Поділялися за групами - були старші софісти і молодші. Софістів відрізняло:
- критичне ставлення до навколишнього действи-
ності; прагнення до логіки і практиці в процесі по-
знання; неприйняття досвіду минулих цивілізацій; заперечення старих норм, законів і звичок, які не
доведених сучасним знанням, суб'єктивізм в оцінках і судженнях.
I часів античності (427-347 рр. До н.е.), відбувся як, філософ під впливом ідей Сократа і Аристотеля. | Він заснував у 387 р власну філософсько-релігійну школу, яка проіснувала понад 1000 років. Випускники Академії Платона суттєво-но вплинули на розвиток ідей платонізму і неопла-тонізма і визнання їх провідними напрямками європейської філософії.
Найбільший вплив на філософські погляди надали його теорія ідей і філософія держави. Платон є основоположником ідеалістичні-го напрямку в філософії. Він перший, хто осту-вив після себе ряд творів. Найбільш значи-мі з них: "Апологія" (захист Сократа), "Критон" (про повагу до законів), Ч1ахеГ "(про мужність)," Хар-мід (про розсудливість), "Евтіфрон" (про благочестя) v H0 , tl "° Р ІТ 0 Ріці)," Держава "(про справедливо-сти), Кратил 1 (про мову). Більшість творів Платона написано у формі діалогу. Платон є автором філософського вчення про тріаді - все існуюче складається з трьох субстан- ції: "єдиного," розуму ", і" душі ". Філософія Платона включає в себе все основ-ні напрямки філ. знання того часу. Головним є те, що він вперше ставить питання про співвідносячи-шеніі буття і мислення, матеріально-чуттєвого і ідеально-істотного, віддаючи пріоритет ідеям і заклавши тим самим основу ідеалістичної лінії у філософії. Основні положення вчення Платона: все мате-риальное мінливе і з часом припиняє своє існування, навколишній світ тимчасовий і зрад-чив і в дійсності як самостійна суб-станція не існує, реально існуючими яв-ляють лише чисті ідеї, вони вічні і постійні, все речовий є лише матеріальним від-раженіем первісної ідеї. Сукупність ідей представляє особливий світ, су-суспільством незалежно від людини і званий I буттям. * А 2 ФІЛОСОФІЯАРИСТОТЕЛЯ I Аристотель (384-322 рр. До н.е.) древнегрече- | ський філ. класичного періоду, засновник науч- 1 ний філ., в якій окремі науки отримали осве-щення з точки зору філософії. Найбільш відомого-ні твори: "Органон", "Фізика", "метафиз-ка", "Про душу," Історія тварин "," Політика "та ін. У 335-332 рр. Він заснував власну філософську школу - Лікей. Зробив дуже сильний вплив на розвиток людської думки завдяки створеній ним філософській системі класифікації наукових дисциплін, виділивши для кожної з них спеціальні області дослідженні. Також він розділив ці науки на: теоретичні (математика, фізика, психологія), практичні (етика) і творчі (техніка, естетика). Основу цієї системи складають логіка (аналити-ка) і метафізика. логіка - вчення про основні логи-чеських законах, понятті, судженні, умовиводі, доказі і його методах. Аристотель вперше виклав логіку систематично, у вигляді самостійної дисципліни. логіку зазвичай розуміють як науку про закони мислення. Аристотель зумів виділити ці закони не вирішені чітко поста-новки: 1) закон виключеного протиріччя; 2) закон виключення третього; 3) закон тотожності. у логіці він дав зрозумілий ие дедуктивного методу - від часткового до про-щему, обґрунтував систему силогізмів - виведення з двох і більше посилок укладення. Вчення про категорії (сутність, відношення, час, якість, кількість) коштує на кордоні між логи-кою і метафізикою. У ньому філософ розрізняє віщо-ство (матерію) і форму (силу, мислення), які спочатку існували як не пов'язані один з дру-гом можливості в єдності ж вони є дію-вітельно. Вища дійсність, думка думки, чиста форма - це Бог. Він є цільовою причиною будь-якої діяльності. Один Бог складається з форми без матерії. Це форма всіх форм. Аристотель виступив з критикою філософії Пла-тона з проблеми буття, він вважав, що його вчитель відірвав "світ ідей" від реального світу і розглядає-вал "чисті ідеї" поза всяким зв'язком з навколишньою дійсністю.
- г
А ПроОСНОВНІІДЕЇФІЛОСОФІЇ10 ЕПОХИВІДРОДЖЕННЯ З 15 століття починається епоха Відродження в Захід-ної Європі. На тлі розпаду феодальних ставлення-ванні створюється блискуча культура, розвиваються бо-гатейшіе міста-республіки Італії, слідують відкритому-ку в науці і географії, друкуються нові книги, виникають зовсім нові наукові дисципліни: географія, картографія, анатомія і фізіологія. Великих успіхів досягнуто в астрономії. Підвищує фізичну-ється рівень освіченості і демократії в Європі. Виникають перші парламенти. Але одним з головних чинників розквіту культури і науки в епоху Відродження є перемога над диктатурою церкви, йде переосмислення християн-ських традиції, починаються протести проти ізвра-щення вчення Христа, розкоші папства. Такими були передумови виникнення філософії і куль-тури епохи Відродження. Відродження - це народження інтересу до античної філософії і культурі, саме в ній люди починають -бачити-зразок сучасності, В суспільстві починаючи-ється прагнення не до релігійного, а до світського знання. Чудові роботи майстрів епохи Віз-народження (Петрарка, Боккаччо, Гуттен, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті) оспівують ідеї гуманізму і неприйнятність старої середньовічної ідеології. Гуманізм епохи Відродження виступав як світське вільнодумство, що протистоїть середовищ-невековой схоластики і духовному пануванню церк-ві. Гуманізм - є думка, що грунтується на цінності людини як особистості, його право на свобо-ду, щастя, благополуччя. Гуманізм мав длитель-ву передісторію в античності і середньовіччя, але як широкий громадський рух, що має важ-дальшої політичне, соціальне і моральне значення, він складається вперше саме в епоху Відродження. Суперечка йшла про новий світоглядному, моральному і політичному ідеалі. Критиці і ос-подумки піддавалася схоластика. У прагненні досягти справедливого суспільно-державних валют-ного пристрою в Італії вводилося парламент-ське правління.
СократнЕзалишиввспадщинафілософськихпро-винищень, алеувійшоввісторіюякнеперевершенийполеміст, оратор, філософімудрець. значним єйоговнесоквпросвітницькудіяльність: ведучисвоїдиспутисередпростогонароду, вінзачіпали інамагавсядативідповідіназлободеннітемитогочасів, нЕвтратилиактуальностііпоцьогодень: доброізло, кохання, щастя, честь, іт. д.
Сократвиробивізастосовувавметодмайєвтики", завдякиякомуздопомогоюлогічнихприйомівінавіднихпитаньвінпідводивспіврозмовникадосамостоятельниезнаходженнюістини. методширокозастосовуєтьсявсучасномуосвіті. йогофілософіязасновананаморальності. моральнеможна, можливопізнатиізасвоїти, азвідси - і житиввідповіднозцимизнаннями. віннамагаєтьсявселитилюдямпоняттяпроістинноморальному. Сократрозробляєдіалектику, якадопоможепридбатилюдямзнання. діалектикаскладаєтьсязіронії (суперечка, діалог) імайєвтики (народженнядумки). Сократздійснивкоріннийпереворотвфилосо-фії, зрозумівши, щонатурфілософіяучомубезраз-суб'єктивналюдині, вінпо- іншомупідходитьдорішеннямпитанняпроприродііутриманнілюдини. замістьфізикивіннапершемісцевиводитьетику. Самефілософіялюдиниповиннастатиключемдофило-софіїприроди, анЕнавпаки. Вцієїзв'язкуСократнадаєпершоряднезначеннятому, щолюдинаєістотапознающееірозумне. людинивідіншихживихістотвідрізняєнали-чиедуші. душа - цездатністьлюдиниосозн-вать, проявлятирозумовуактивність, бутиз-вестлівиміморальним. тілолюдининЕтяжіє наддушею, навпаки, воноєінструментомдуші. Сократзаймавсятілеснимивправами, ащебільшедушевними. безостанніхне можнавос-живитивсобічесноти, середякихголовні - мудрість, справедливість, помірність. розвиваючисвоїчесноти, людинадосягаєгармоніїдуші, навітьфізичненасильствонЕможеїїзруйнувати. цеозначає, щолюдинастаєвільним, ісамевцьомускладаєтьсяйогощастя. філософськашколастоїківсталавідповіддюнапоширенняідейкініків. стоячи - широкораспространениявдавньоїГреціїфілософськетече-ня, заснованеза 300 роківдоР. Х. ЗенономзКітона. вінзбиравсвоїхучнівводномузпортиківвАфінах. стоячи - назв. портика (звідси - «Стоїки»). Основнаідеястоїківідентичнаідеїфіл. шко-ликініків - цезвільненнявідвпливівзовнішнього світу. аледлядосягненнясвоєїметивониобралинЕшляхзапереченняцінностейтрадиційноїкультури, апішлидорогийпостійногоудосконалення, мудрості, сприйняттяіпримноженнякращихдос-тижениякультури. ідеаломстоїківстаєпро-заповітнийлюдина - мудрець, котрий, пізнавшиісті-ну, звільнивсявідвпливузовнішньогосвітуіпішоввідмирськоїсуєти. стоїчнафілософіярозвиваласяпоетапно: раннястоячи (3-2 ст. дон. е.) - Зенон, Клеанфіін. Середня (2-1 ст. дон. е.) - Панетта, посидонії. пізня (1 в. дон. е.- Зв. н. е.) - Сенека, М. Аврелій. характернимирисамистоїчноїфілософіїя в-ляютьнаступні: визнаннячеснотивищим благом, апороку - єдинимзлом, неучастьвжиттядержави, визнаннязаконівдержавилишеприумовиїхчесноти, аскетизм, стрем-нядощастя, закликдожиттявзлагодізприро-доюісвітовимкосмічнимрозумом, осудлюдськихвад. підчасиімперіївченнястійперетворилосяв свогородурелігіюдлянароду. длястоїків, коториєз'єдналивсвоєїфіл. самірізніуче-ня, Богіприродастаютьсуттюодногоітогож, алюдина - частиноюцієїбогопрірода. найбільшвідомимипредставникамицьогопе-ріодєфілософиСенекаіМаркАврелій. Сенека (5 г. дон. е. - 65 г. н. е.) - великийримськийфілософ, впливовийполітик, проповідувавідеї філ. стоїки. стверджувавфілософіюякпрактиче-ськекерівництводоуправліннядержавою. МаркАврелій (121-180 рр. н. е.) - найбільшийримськийфілософ, римськийімператор, авторфілософськихтворів " Досамомусобі. роздуми", " наодинцізсобою". античнафілософіяперестаєбутиворожої християнству, відбуваєтьсяпереосмисленняїїположений. космоцентризмдавньогрецькоїфіл. витес-ненідеямитеоцентризма: усезмінюванествореноБогомз " нічого" іпрагневнаприкінцірештдоні-чтожному. природнеісоціальнебуття - цере-зультатбожественногоприречення. людина визнаєтьсяперсоною, особистістюволодієразу-мом, свободоюволіісовістю. носіємчелове-чеськийособистостієдуша, створенаБогом. Всередньовічноїфілософіїусеінтерпретіру-єтьсявиходячизпринципуабсолютноїособистостіБога. Людинарозумієтьсяякєдністьвіри, надіїі любові. більшостіфілософівцьогочасупри-сущедогматичнемислення, аосновнимпринципомїхміркуваньстаєформальналогіка. сумарнийогляд, коментарі, цитування - ос-новніметодиїхмислення. підчасисередньовіччявиникряднавчань, которие, підірвавшиавторитетрелігійнихідей, поло-жилипочатокфілософіїновогочасу: вченняпроістинівіриіістинізнання. вченняпросвободіволііїїдетермінованості. вченняпроспіввідношенніречейіпоняттіпроних. вченняпродосвідіякмірилоістинностіпонять. незважаючинасильневпливцеркви, періодсередньовіччяне можнавважатиперіодомзастоюфілософскойдумки. вінставсполучноюланкоюміжантичноїфілософією, філософієюепохиВозрож-денняіновогочасу. Філософіясередньовіччя розвинуларядідеїантичногоперіоду. Основназа-слугахристиянськоїфілософії - врозвиткулічност-ногопочатку. головнеїїдосягнення - ценовийоб-разлюдини, перевершувавантичніпредставленняпролюдськоїсуті. впершевисунутаідеяоптимізм, ідеяперемогидобранадзлом, віраввоскресіння. представникифілософськоїдумкисредневеко-ров'явнесливнесокврозвитокформальноїлогіки, гносеології, відокремилизнаннявідвіри, сприяє-валиподілуідеалізмунаоб'єктивнийісуб'-єктивного, поставилизавданнявивченняприроди. Платонстверджує, щочуттєвесприйняттядаєтількидумка. дійснезнанняприхо-дитразомзпоняттями, ітількивтомувипадку, якщоціпоняттянезмінні. поняттямаєматиоб'єкєкт, доякомувоновідноситься. цейоб'єктнЕможебутиідентичнимоб'єктучуттєвогосприйняття, вінповиненбутинадчуттєвим - ідеєю. Такимчином, внашихпоняттяхвідбуваєтьсяпізнаннясверхчувственногосвіту. поняттяєотраже-нямідей. причетністьдухудосвітуідейдоводячи-етбезсмертядуші. душамаєвсобісамоїідеїщедотого, якз'єднуєтьсязтілом. самаголовнаідея - цеідеяблага. Платонрозумієцюідею, якідеюБога, котрийспочаткустворюєсвітовудушу, якнетілесну, всюдипроникаючурушійнусилу. матеріясамапособінЕіснує, вонастаєреальноїтількитоді, коливнійприсутнійідея. ЕтикаПлатонавиходитьзідей, якікерівводятьжиттям. Остання, всвоючергу, здійснювала-вляетідеюморальності, т. е. чесноти (поря-докігармонію). Платонрозрізняєчотириосновнихчесноти: мудрість, мужність, розсудливістьігл. чеснота- справедливість, яка, всвоючергу, компен-сіруетіпоєднуєвсобііншічесноти. ВвідмінувідсвоїхпопередниківособливурольвфілософіїПлатонприділивпроблемидер-ства. вінвизначивйогоосновнузавдання - цесамо-збереженнядержави; за допомогоювихованнягромадянвдусічеснотизпевноїполіти-чеськийметою - вихованняідеальногогромадянина суспільства. Вантичноїфіл. булорозробленовченняпроідеальномудержаві, заснованомунапраціра-бов. Платонвважав, щонайбільшвдалимваріантатомугосуд. явл. аристократичнареспубліка, вкотороюправлятьфілософи, охороняютьвоїни, аматері-альніблагавиробляютьремісники, вониодні маютьправонаволодіннявласністю, т. до. їмнеобхіднийстимулдопраці. Вутопічноідеальномугосуд. Платоназатверджуютьсяідеалиоднодумності, поділупраці, суспільноговихованнядітей, презирстводобагатстваібідностіякдопорокам, ведущімдопсуваннялюдейісоціальнимзбурень. Епікур (341-270 ггдон. е.) - давньогрецькийфілософ- матеріаліст, главафілософськоїшколи, основаїмв 306 г. доР. Х. прагнувдатипрактичеськийкерівництводляжиття (етику), цьогослужилафізикаілогіка. йогофіл. складаєтьсязтрьохрозділів: вченняпроприродіікосмосі (фізика), вченняпропо-знанні (каноніка), вченняпролюдиніійогоповедінці(естетика). вченняЕпікурапрокосмосіпосвоєїсуті - демо-кратіческаявчення: нескінченночислоіразнообра-зиещо розвиваютьсясвітів, що представляютьсобоюрезультатзіткненняіроз'єднанняатомів, по-повзякихнЕіснуєнічого, крімпорожньогопростору. Впросторіміжсвітамиживутьбезсмертнібоги. Такимжчиномвиникають, живутізникаютьживіістоти, атакождуша. Усе-леннавічнаінескінченна, якнескінченніівічніатомиіпорожнеча, зякихвонаскладається. підВселив-ноїіснуєбезлічматеріальнихсвітів. ВвченніпропізнанніЕпікурговоритьпротому, щопо-знаннянеобхіднодлязвільненнялюдинивідстрахуізабобонів, релігіїібоязнісмерті. цеосвобожденіенеобхіднодлящастяіблаженствалюдини, сутністьякихстановитьудовольст-віє (євувазінЕчуттєве, адуховнеудо-вольство, хочавзагалівсякогородузадоволеннясаміпособінЕєгріховними). Однакду-ховноезадоволеннябільшестійко, т. до. нЕзалежитьвідзовнішніхперешкод. щастялюдинискладаєтьсявудо-вольствия, піднимрозумієтьсяздоров'я, відсутністьстраждань. Епікурстверджуєнавколишніймирпо-знав, іцепізнанняможливоздопомогоюпочуттів. відчуттявиникаютьзавдякисприйняттю людиноюоточуючихпредметів. ВвченніпроповедінцілюдиниЕпікурстверджуєлюдинивільнимвідвпливубогів - людиная в-ляетсярезультатомбіологічноїеволюції, душаітілойогосмертні, вінповиненпрагнутидощастявмежахземноїжиття. норма - жізнеограніченіебажань, мудрість, безтурботність. фактичновінзводивіснуваннятрійцідока-кістьоднієюособистості. систематизувавсхоластикуФомаАквінський(1225-1274) - видатнийфілософ, автородногоздерж-подственапрямківфілософіїкатолицькоїцеркви - томизма. йоговченняв1878 г. булоого-леноофіційноюідеологієюкатолицизму, азідругийполовини 19 в. воностаєосновоюні-отомізма, котрийєоднимзпотужнихтече-нийвсучасноїфіл. думки. Впрацях: " суматеології", " сумафілософії", " сумапротиязичників" він, спираючисьнапраціАристотеля, розглядаєбуттяякможливеіякдійсне. буття - цеіснуванняоди-ковихречей, щоієсубстанція. Аквінський, порядзкатегоріямиможливістьідійсність, вводитькатегорії " матерія" і" форма". матерія - цеможливість, аформа - действительность. використовуючиідеїАристотеляпроформііматерії, вінпідпорядковуєїмвченняпрорелігії. вінстверджує, щоматеріальнебезформинЕсущест-яття, аформазалежитьвідвищоїформи - Бога. Богж - істотадуховне. тількидлятілесногосвіту необхідноз'єднанняформизматерією. алематерияпасивна, активністьїйдаєформа. ФомаАквінськийстверджував, що " буттяБоже" маєбутидоведеночерездоступнінашомупо-знаннюслідства. вінзапропонувавсвоїп'ятьдоказа-нізацієюіснуваннябога, якимикористується сучаснакатолицькацерква:- Усе,
щорухається,
рухомеким-
тоієпер-
водвігатель, якимєБог. Усе, щоіснує, маєпричину - следова-
{!LANG-037776ca689e37dbb9b408a58990c4e0!}, є{!LANG-f3c6f524f4c6cecb415970e36bfe94ce!}{!LANG-0564cfef0add80026acfe6f040e3a8ed!} - Бог. {!LANG-1552f61aa7287442d7e9610e0b41cea6!}залежитьвід{!LANG-6130cdbbce8f1d6b05a21a893bd254e4!} - следова-
{!LANG-037776ca689e37dbb9b408a58990c4e0!}, {!LANG-b35980406f000ea093e91695d7aa8c88!}{!LANG-2cdd3c669c3e03175d75db2ee92d90ff!}{!LANG-f605fc596e5bf592343da714ded061d3!}
Бог. Усе, щоіснує, маєрізні{!LANG-68be9351ec2f4825c15550ab7898165e!}
{!LANG-421d30cf71d564ae616efe900577b04f!}, {!LANG-a3b11fa8f218195e4f73205a7ce94bc4!}, маєбути{!LANG-f8e6374725d4cb1d69b0c3de9efe8638!}{!LANG-c1a5145350687c66aea6237d39b4dd4c!}
{!LANG-2c55bbccec0395bae5e3813417458550!} - Бог. Усев{!LANG-95d7ca7296257584125ac6ad29428c35!}має{!LANG-30e3173bf1cb0425d956a95a26d0b766!}, {!LANG-657c96b509aa9e4d9e59eae16a01a45f!}{!LANG-b901008d5ebf3de4aa3b158c5628d443!} - {!LANG-2a8ee6a822f22ebfd89c6fdd2f6cfde1!}{!LANG-d51ccbd1a1bcf5a237645b9c73cc801b!}
{!LANG-2616779b575009236eef6ae6a2d05cdd!}розумнепочаток, {!LANG-6fa9e46a53a1702333446567b3f0ffdc!}{!LANG-e4f7df949f26319507fc196d3dafa140!}усе{!LANG-5f912e947d50354ca295de88dc6298d8!}
мети - Бог.
{!LANG-ae16309dc9363fab359e1a8465a15eae!}
{!LANG-03a1734ac705d817c31ea26ce6a94ce3!}.
{!LANG-d1feab74dd7872422f9f51578b4b07ca!} {!LANG-445a9909ac18dd896516a8713bd7f5ed!}.
{!LANG-3107c873f548214a9c01e7bf7c624a08!} {!LANG-e12c01642388215c1a6c60df9a8a93f0!}{!LANG-e212c1f33c26f01688e3b12d457c015a!} {!LANG-6c0535d427b9173e5a25a7ee4c4623e5!}{!LANG-fbcd0bdcfba607ac8313100e210c2a36!} {!LANG-d4d96d50709eabdc974d98d09d651e0d!}
{!LANG-49a7885300c92a6cb12df4f97d28aff8!} {!LANG-24ffbaf57b8464688bf8d71b968b3baf!}
{!LANG-f99e687dc39c2f6c0503d157e498f145!}
{!LANG-cb2597ebeaf78039528a624fbc0db5ef!}{!LANG-5b5196f2f17ab2a578c02091f86b52d0!}{!LANG-c9c6afaa78b21f0584dc7d2a9cba804f!} {!LANG-5c292dabe71d6c46268abebb87c777c3!}{!LANG-e1d74ee802db3e094d07237f9233e8f3!}{!LANG-55b525852add52e302d084fa4e79446f!}
{!LANG-f21cca5946948b325704f08e61ab1393!}
{!LANG-6b54ef42843f281bc060e7d5979126e2!}
{!LANG-a1f43611e312d65b1aaa14ccc710dd50!}
{!LANG-205b9b6de1f2acd70f1b3766a557615e!}
{!LANG-1e98344609313ff010b29344867a7dca!}
{!LANG-5cbcd640778d5e3bce91ea01f10ea631!}
{!LANG-2eded4bcc2dbb1aff6f8386aaa4b3246!}
{!LANG-a372943b548971c4ffe573394cb46e1e!}
{!LANG-00383041515cad6fc458c8b1cff17d7d!}
{!LANG-9cfb54f78791b67dc7db5a0972204aeb!} {!LANG-9c5c46b1d712f437d7ec765432c26b7d!}
{!LANG-b7e387d49a88ab412b3ca7d3928b97fb!}
{!LANG-182ce73e3fba08f4fd5d217bf21fff08!}{!LANG-526a78079bc21d10379b4ee7772f37a3!} {!LANG-ac0501a59c306dd23f6f4bdeb190dab7!}
{!LANG-6c2db37a042fa49249d1bbdf4fbf7330!} {!LANG-e1d74ee802db3e094d07237f9233e8f3!}{!LANG-a2eca8b793bd36b0539a0e405cdbd228!}
{!LANG-db7912f1a414ad906ea570f309554580!}
{!LANG-571b24f8363b59cf0ec1f5fe954d2bf0!}
{!LANG-21a03b113948bf9a587f1a471e42acbc!}
{!LANG-3333e6b1e9331384b91ff9c440fa1f35!}
{!LANG-c39a297b6426c8a2ab9ebaee59a436dd!}
{!LANG-2315defc5e8fbf7be03badaab0f522f9!}
{!LANG-8769b825734b3063e811a668f38e4534!}
{!LANG-22794e998861f8f5b49665b8dfbb68b3!}
{!LANG-5077264a837242e75e4f6c9bc6b1c222!}
{!LANG-eb61ed72b6796359df5e062ea5dba860!}
{!LANG-d896a6d1245be6433107e9a00908e3fd!}
{!LANG-e44cefb94649e9478a4f57ef4b509c64!}
{!LANG-a248c48b87c17712ed0889d94e3439b8!}
{!LANG-2f77b5b6fcafae10439d118ad1bcc63a!}
{!LANG-0ac857d9608999781afb26c3d6562b21!}
{!LANG-594bef4b01f5e5d8d112a473a383468c!}
{!LANG-c9a25c33c699a860e97ed708c4641e6f!}
{!LANG-a6c1b7a6747dce86029981e8a3b9d54d!}
{!LANG-c52857c4a07578c42fc4b9b0606179d0!}
{!LANG-cd20bfc6c26e699676bd63dad9c57d63!}
{!LANG-a3ba717ed52feaa93c8cc33caaf97dab!}
{!LANG-8b9becd72b31ab4f5c7a12bb39b41aea!}
{!LANG-892f6711f4e64051959217097a48cf14!}
{!LANG-ed8a872a3abed3726bbbd3a46c7ccab5!}
{!LANG-3af62b16b7889f4b2e19e909a2204e2c!}
{!LANG-e39e8e9481a14068cd65bea289b20767!}
{!LANG-da8f8a6a5308e72ae024235510b6b1e6!}
{!LANG-ed8464afb86c552a1af071260419440d!}
{!LANG-3da1dd50f160f597a08367c197887044!}
{!LANG-c29a47080e967246b069bd4cf68f7fd2!}
{!LANG-833b596e7fd6abd2bf60fe6dc5d4f24c!}
{!LANG-97fe2ba1e4ce2e79a5500771bfb91f96!}
{!LANG-25f7e1fc9cafc6e2eea24116eab3a4c5!}
{!LANG-d9ce0b913730402a6a919bb8f0a69199!}
{!LANG-e88d3ed4c028fd9927a194b10f4098e4!}
{!LANG-135e106f9c9005e977d631b05ee275e8!}
{!LANG-c60cf4b91b72c82e208196744c6955bb!}
{!LANG-85924a7249c02f40e4495eaab15683dd!}
